Кордарон 200мг №30 таблетки

Показання
Профілактика рецидивів:
— загрозливою життя шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків;
– шлуночкової тахікардії (документально підтвердженої) з клінічними проявами та веде до втрати працездатності;
– надшлуночкової тахікардії (документально підтвердженої) у хворих із захворюваннями серця;
– порушень ритму при резистентності чи наявності протипоказань до інших методів лікування;
– порушень ритму, пов'язаних із синдромом WPW.
Лікування надшлуночкової тахікардії (документально підтвердженої) з метою уповільнення ритму скорочень шлуночків або відновлення синусового ритму при мерехтінні та тріпотінні передсердь.
Кордарон рекомендується пацієнтам з ІХС і/або дисфункцією лівого шлуночка.
Режим дозування
Насичує доза становить 600-1000 мг/добу (до 1200 мг в умовах стаціонару) протягом 8-10 днів, під контролем ЕКГ.
Підтримуюча доза становить 100-400 мг/добу. Препарат у дозі 200 мг/добу можна призначати через день, у дозі 100 мг/добу - щодня. Можливі перерви в прийомі препарату по 2 дні на тиждень.
Внутрішньовенна інфузія
– початкова доза: зазвичай 5-7 мг/кг в 250 мл 5% розчину глюкози, протягом періоду від 30-60 хв до 2 год; введення можна повторювати 2-3 рази протягом 24 год. Швидкість вливання слід коригувати згідно з результатами.
Терапевтичний ефект препарату проявляється протягом перших хвилин введення та зникає поступово, тому необхідно встановити зв'язує інфузію.
– підтримуюче лікування: 10-20 мг/кг/добу (в середньому 600-800 мг/добу до 1200 мг/добу) у 250 мл розчину глюкози протягом декількох днів. З першого дня інфузії необхідно починати поступовий перехід на пероральний прийом.
Побічна дія
З боку серцево-судинної системи: брадикардія (ступінь залежить від дози); у поодиноких випадках - зупинка синусового вузла (звичайно при дисфункції синусового вузла або у пацієнтів літнього віку); рідко - синоатріальна блокада, AV блокада. Є повідомлення про розвиток або прогресування аритмій (аж до зупинки серця).
З боку органа зору: відкладення ліпофусцину в епітелії рогівки (в цьому випадку зазвичай суб'єктивні скарги у хворих відсутні); в окремих випадках, якщо відкладення значні і частково заповнюють зіницю, з'являються скарги на появу кольорових ореолів або нечіткість контурів. Є повідомлення про розвиток невропатії або невриту зорового нерва (достовірний зв'язок з прийманням Кордарону не встановлена).
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація (при одночасному застосуванні променевої терапії проявляється у вигляді еритеми); свинцево-синя або голубувата пігментація шкіри (при тривалому застосуванні, після припинення лікування повільно зникає); шкірний висип, в т. ч. ексфоліативний дерматит (достовірний зв'язок з прийманням препарату не встановлений); рідко - алопеція.
З боку ендокринної системи: збільшення рівня Т4 при нормальному або незначно вираженому зниженні Т3 (при відсутності клінічних ознак дисфункції щитовидної залози лікування припиняти не слід). При тривалому застосуванні у рідкісних випадках можливий розвиток гіпотиреозу, значно рідше - гіпертиреозу.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: рідко - нейропатія, міопатія (оборотні після відміни препарату), екстрапірамідний тремор, мозочкова атаксія; у поодиноких випадках - доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, кошмарні сновидіння.
З боку травної системи: рідко - нудота, блювання, порушення смаку, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, псевдоалкогольний гепатит, цироз.
З боку дихальної системи: описані випадки розвитку альвеолярного та/або інтерстиціального пневмоніту; фіброз, плеврит, облітеруючий бронхіоліт, пневмонія (з летальним результатом), бронхоспазм (особливо у хворих з тяжкою дихальною недостатністю або бронхіальною астмою).
Інші: рідко - васкуліт, порушення функції нирок, тромбоцитопенія; у поодиноких випадках - епідидиміт, імпотенція (достовірний зв'язок з прийманням препарату не встановлений), гемолітична або апластична анемія.
При в/в введенні можливі відчуття жару, посилення потовиділення, бронхоспазм, апное (у хворих з тяжкою дихальною недостатністю), підвищення внутрішньочерепного тиску; місцево - флебіт.
Протипоказання
– синусова брадикардія;
– СССУ (у випадках відсутності кардіостимулятора);
– синоатріальна блокада;
– тяжкі порушення провідності (у випадках відсутності кардіостимулятора);
– порушення функції щитовидної залози;
– одночасний прийом з препаратами, які можуть спричинити шлуночкову тахікардію типу "пірует" (антиаритмічні засоби, включаючи бепридил, препарати IA класу, соталол, а також вінкамін, сультоприд, еритроміцин для внутрішньовенного введення, пентамідин для парентерального введення);
– вагітність;
– лактація (грудне вигодовування);
– підвищена чутливість до аміодарону та йоду.
Вагітність та лактація
При вагітності Кордарон призначають тільки за життєвими показаннями, оскільки препарат чинить дію на щитовидну залозу плода.
Аміодарон виділяється з грудним молоком у значних кількостях, тому препарат протипоказаний до застосування в період лактації.
Особливі вказівки
З обережністю призначають Кордарон при порушеннях електролітного балансу, оскільки є окремі повідомлення про розвиток або прогресування аритмій (аж до зупинки серця). Проте в даний час не представляється можливим диференціювати зміни, пов'язані з прийомом препарату, і зміни, пов'язані з наявними захворюваннями серця або які є результатом недостатньої ефективності лікування.
Слід враховувати, що при застосуванні Кордарону можливі зміни ЕКГ: подовження інтервалу QT з можливою появою зубця U.
Слід враховувати, що у хворих похилого віку відмічається більш виражене зниження ЧСС.
При появі AV блокади ІІ або ІІІ ступеня, синоатріальної або біфасцикулярної блокади лікування Кордароном слід припинити.
Слід також враховувати, що після відміни препарату фармакодинамічний ефект зберігається протягом 10-30 днів.
Кордарон містить йод (у 200 мг міститься 75 мг йоду), тому може впливати на результати тестів накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі. Тому перед початком лікування, під час його проведення та протягом кількох місяців після завершення лікування необхідно проводити дослідження функції щитовидної залози.
У процесі лікування слід проводити офтальмологічне дослідження, контролювати функцію печінки, а так само проводити рентгенологічне дослідження легенів. Щоб уникнути розвитку фотосенсибілізації хворим слід уникати перебування на сонці або використовувати ефективні заходи захисту.
Слід враховувати, що відзначалися рідкі випадки розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому у дорослих безпосередньо після хірургічних втручань. Тому перед операцією анестезіолог повинен бути повідомлений про те, що пацієнт приймає Кордарон.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В даний час відсутні дані про те, що Кордарон впливає на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами.
Передозування
Симптоми: синусова брадикардія, блокада провідності, пароксизмальна шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу "пірует", порушення кровообігу, порушення функції печінки.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Аміодарон і його метаболіти не видаляються при діалізі. Лікарська взаємодія
При одночасному прийомі Кордарону з антиаритмічними засобами (включаючи бепридил, препарати IA класу, соталол), а також з винкамином, султопридом, еритроміцином для в/в введення, пентамидином для парентерального введення збільшується ризик розвитку шлуночкової тахікардії типу "пірует". Тому дані комбінації протипоказані.
Не рекомендується комбінована терапія з бета-адреноблокаторами, деякими блокаторами кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), оскільки можуть розвинутися порушення автоматизму (що виявляються брадикардією) і провідності.
Не рекомендується застосовувати Кордарон одночасно з проносними препаратами, які можуть спричиняти гіпокаліємію, оскільки збільшується ризик розвитку шлуночкової тахікардії типу "пірует".
З обережністю слід застосовувати Кордарон одночасно з препаратами, що спричиняють гіпокаліємію (діуретики, системні ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ, тетракозактид, амфотерицин В для в/в введення/), оскільки можливий розвиток шлуночкової тахікардії типу "пірует".
При одночасному застосуванні Кордарону з антикоагулянтами для прийому всередину збільшується ризик розвитку кровотеч (тому необхідно контролювати рівень протромбіну і коригувати дозу антикоагулянтів).
При одночасному застосуванні Кордарону з серцевими глікозидами можуть спостерігатися порушення автоматизму (що виявляються вираженою брадикардією) і порушення передсердно-шлуночкової провідності. Крім того, можливе збільшення концентрації дигоксину в плазмі крові за рахунок зниження його кліренсу (тому необхідно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі крові, проводити ЕКГ і при необхідності змінювати режим дозування).
При одночасному застосуванні Кордарону з фенітоїном, циклоспорином можливе збільшення концентрації останніх у плазмі крові (тому слід контролювати концентрацію фенітоїну або циклоспорину в плазмі крові та при необхідності коригувати дозу).
Описані випадки виникнення брадикардії (резистентної до атропіну), артеріальної гіпотензії, порушень провідності, зниження серцевого викиду у пацієнтів, які приймають Кордарон і піддавалися загальної анестезії або оксигенотерапії. Умови і терміни зберігання
Препарат слід зберігати в захищеному від світла місці при кімнатній температурі (не вище 25°C). Термін придатності таблеток - 3 роки. Термін придатності розчину для ін'єкцій - 2 роки.
Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом.