Фармакологічна дія Антибактеріальний, бактерицидний, антибактеріальне широкого спектра. Порушує синтез білка в мікробній клітині.Фармакокінетика При в/м введенні швидко всмоктується та визначається в крові у терапевтичній концентрації протягом 8 год після введення. При в/в краплинному введенні терапевтична концентрація в крові підтримується протягом 12 год. У високих концентраціях виявляється у тканинах нирок, у дещо менших — у тканинах печінки, міокарда, кісткової тканини. Виявляється у плевральній, перитонеальній, синовіальній рідинах. Проходить через плаценту, виявляється в крові плода та амніотичній рідині. Погано проникає через ГЕБ, при запаленні мозкових оболонок проникність ГЕБ різко зростає і концентрація в лікворі становить 30-60% від концентрації в крові. Канаміцину сульфат виявляється в терапевтичних концентраціях в раневом виділеннях і грануляції. Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації, в перші 4-6 год у сечі утворюються високі концентрації препарату. При порушенні видільної функції нирок виведення канаміцину сульфату уповільнюється і спостерігається кумуляція препарату. При застосуванні у вигляді аерозольних інгаляцій канаміцину сульфат погано всмоктується в кров, створюючи високі концентрації в легких і верхніх дихальних шляхах. Фармакодинаміка Активний відносно більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus spp., Escherichia coli, Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter aerogenes), Serratia, Klebsiella pneumoniae, Proteus spp., Shigella spp., Salmonella spp., а також щодо штамів Mycobacterium tuberculosis, стійких до стрептоміцину, ПАСК, ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів (крім виомицина). Малоефективний або неефективний відносно Streptococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Bacteroides spp. та ін. анаеробних бактерій, грибів, вірусів і більшості найпростіших. Штами мікроорганізмів, стійкі до бензилпеніциліну, стрептоміцину, левоміцетину, тетрацикліну, еритроміцину та ін., в більшості випадків зберігають чутливість до канаміцину (канаміцину сульфату і канаміцину моносульфату).Показання препарату Канаміцину сульфат Канаміцину моносульфат: кишкові інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою (дизентерія, дизентерийное бактеріоносійство, бактеріальний коліт, ентероколіт); санація кишечника в передопераційному періоді при підготовці до оперативних втручань на ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Канаміцину сульфат: тяжкі гнійно-септичні захворювання (сепсис, менінгіт, перитоніт, септичний ендокардит), інфекційно-запальні захворювання органів дихання (пневмонія, абсцес легені, емпієма плеври та ін), інфекції нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит), гнійні ускладнення в післяопераційному періоді, інфіковані опіки та ін захворювання, викликані спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами (в т.ч. стійкими до інших антибіотиків); туберкульоз легенів та інших органів (при стійкості до протитуберкульозних препаратів I та II ряду).Протипоказання Гіперчутливість, ураження VIII пари черепно-мозкових нервів, порушення функції печінки і нирок, непрохідність ШЛУНКОВО-кишкового тракту (при призначенні всередину). З обережністю (тільки за життєвими показаннями) — вагітність, недоношені діти, період новонародженості (до 1 міс).Застосування при вагітності і годуванні грудьми При вагітності можливо тільки за життєвими показаннями. Побічні дії препарату Канаміцину сульфат Канаміцину моносульфат: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея). Канаміцину сульфат: ототоксичність (зниження слуху, рідко — необоротна глухота), нефротоксичність (протеїнурія, поява в сечі еритроцитів, лейкоцитів, циліндричного епітелію); при парентеральному введенні (в основному в/в і внутриполостно) — нервово-м'язова блокада.Взаємодія Несумісний з ін антибіотиками з ото - та/або нефротоксичну дією (стрептоміцин, гентаміцин, мономіцин, поліміксин, віоміцін), діуретиками (фуросемід), міорелаксантами (посилення та подовження періоду міорелаксації). При поєднанні з пеніцилінами антибактеріальна активність підвищується. Запобіжні заходи При нирковій недостатності схема введення канаміцину сульфату коригується шляхом зменшення доз або збільшення інтервалів між введеннями. Лікування канаміцину сульфатом проводять під контролем функції нирок і аудіометрії — не рідше 1 разу на тиждень при лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології і не рідше 1 разу в місяць при лікуванні туберкульозу. При появі побічних дій лікування канаміцину сульфатом припиняють. При появі ознак пригнічення дихання необхідно припинити парентеральне введення препарату і негайно ввести розчин кальцію хлориду в/в та розчин прозерину з атропіном п/к, при необхідності перевести хворого на ШВЛ. Для попередження передозування рекомендується періодично контролювати концентрацію антибіотика в крові. Забороняється застосовувати сумісно або послідовно з ін антибіотиками, що володіють ото - та/або нефротоксичною дією, діуретиками та міорелаксантами. При туберкульозі канаміцину сульфат можна поєднувати з усіма основними та резервними протитуберкульозними препаратами (за винятком стрептоміцину, виомицина і капреоміцину), при інфекціях нетуберкульозної етіології — з пеніцилінами.
