Каликста 30мг №30 таблетки

Показання до застосування Каликста таблетки 30мг
Депресія.Спосіб застосування і дозування Каликста таблетки 30мг
Таблетки слід приймати внутрішньо, за необхідності запиваючи рідиною, і ковтати не розжовуючи. Дорослі. Ефективна добова доза зазвичай становить між 15 мг та 45 мг; початкова доза становить 30 мг. Літні пацієнти. Рекомендована доза та ж, що і для дорослих. У літніх хворих, щоб домогтися задовільного та безпечного відповіді на лікування, збільшення дози слід проводити під безпосереднім наглядом лікаря. Порушення функції печінки і нирок. У хворих з нирковою або печінковою недостатністю кліренс миртазапина може бути знижений. Це слід враховувати при призначенні препарату у цієї категорії хворих. Препарат можна приймати 1 раз на добу, бажано в один і той же час, перед сном. Препарат можна призначати для прийому 2 рази на добу, розділивши добову дозу навпіл (один раз вранці і один раз на ніч, більш високу дозу слід приймати на ніч). Лікування слід продовжувати протягом 4-6 місяців до повного зникнення симптомів у хворого. Після цього лікування можна поступово скасовувати. Міртазапін починає чинити свою дію зазвичай після 1-2 тижнів лікування. Лікування адекватною дозою повинно привести до позитивного результату через 2-4 неділь. При необхідності дозу можна збільшувати до максимальної дози (до 45 мг). У разі відсутності позитивної динаміки лікування ще через 2-4 тижні лікування слід припинити.Протипоказання Каликста таблетки 30мг
Підвищена чутливість до миртазапину або до будь-якої з допоміжних речовин. Хворим із такими рідкісними спадковими проблемами, як непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція, препарат призначати не слід. Оскільки безпека і ефективність препарату для дитячого віку не встановлені, то застосовувати препарат для лікування дітей до 18 років не рекомендується. З обережністю. Корекція режиму дозування та регулярний лікарський контроль необхідні для наступних категорій хворих: хворі на епілепсію та з органічними ураженнями головного мозку (на тлі терапії препаратом у поодиноких випадках можливий розвиток судом); хворі з печінковою або нирковою недостатністю; хворі з захворюваннями серця (порушення провідності, стенокардія або нещодавно перенесений інфаркт міокарда); хворі з цереброваскулярними захворюваннями (у т. ч. з ішемічним інсультом в анамнезі); хворі з артеріальною гіпотензією і зі станами, що призводять до артеріальної гіпотензії (в т. ч. з дегідратацією і гіповолемією); хворі, які зловживають лікарськими засобами, із залежністю від лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему, з маніями, гипоманиями. Як і інші антидепресанти, препарат слід з обережністю застосовувати у таких випадках: порушення сечовипускання, у т. ч. при гіперплазії передміхурової залози; гостра закритокутова глаукома і підвищений внутрішньоочний тиск; цукровий діабет; при одночасному застосуванні бензодіазепінів з препаратом. Застосування при вагітності і в період лактації. Безпека застосування препарату при вагітності у людини не встановлена, однак у тваринах тератогенного ефекту не виявлено, тому препарат може бути застосований під час вагітності тільки в тому випадку, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату в період лактації не рекомендується через відсутність даних про його виведення з грудним молоком у людини.Побічна дія Каликста таблетки 30мг
У хворих депресією спостерігається ряд симптомів, зумовлених захворюванням, тому іноді буває важко розрізнити симптоми, пов'язані із захворюванням, і симптоми, спричинені застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: частота не встановлена - пригнічення кісткового мозку (гранулоцитопенія, агралулоцитоз, апластична анемія і тромбоцитопенія), еозинофілія. З боку нервової системи: дуже часто - сонливість (яка може призводити до порушення концентрації уваги), зазвичай виникає протягом перших тижнів лікування. (N. B. зниження дози зазвичай не призводить до меншого седативного ефекту, але може знизити ефективність антидепресанту), седація, головний біль; часто - млявість, запаморочення, тремор; нечасто - парестезія, синдром «неспокійних ніг», непритомність; рідко - міоклонус, дуже рідко - судоми (інсульти), серотоииновый синдром, парестезії слизової оболонки порожнини рота. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, діарея, блювання; нечасто - зниження чутливості слизової оболонки порожнини рота; частота не встановлена - набряк слизової оболонки порожнини рота. З боку шкіри і підшкірних тканин: часто — шкірний висип. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: часто — артралгія, міалгія, біль у спині. З боку ендокринної системи: частота не встановлена - порушення секреції антидіуретичного гормону. З боку обміну речовин і харчування: дуже часто - підвищений апетит. З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатичсская гіпотензія; нечасто - зниження артеріального тиску. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто - місцевий набряк; нечасто - стомлюваність. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - підвищення активності трансаміназ сироватки. Порушення психіки: часто - незвичайні сни, сплутаність свідомості, тривога, безсоння, нечасто - нічні кошмари, манія, ажитація, галюцинації, психомоторне збудження (включаючи акатазию і гиперкинезию); частота не встановлена — суїцидальні ідеї, суїцидальна поведінка. Зазвичай при лікуванні антидепресантами тривога і безсоння, які можуть бути симптомами депресії, можуть розвинутися або погіршитися. При лікуванні препаратом про розвиток або погіршення тривога і безсоння повідомлялося дуже рідко.Взаємодія Каликста таблетки 30мг
Фармакокінетична взаємодія. Міртазапін інтенсивно метаболізується за участю ізоферментів CYP2D6 і CYP3A4, і меншою мірою з участю ізоферменту CYP1A2. Вивчення взаємодії у здорових добровольців показало, що пароксетин, інгібітор ізоферменту CYP2D6, не чинить впливу на фармакокінетику миртазапина при рівноважному стані. Введення в поєднанні з потужним інгібітором ізоферменту CYP3A4 кетоконазолом підвищував максимальну концентрацію в плазмі та AUC (площа під кривою залежності концентрації від часу) миртазапина приблизно на 40% і 50% відповідно. Слід проявляти обережність при застосуванні миртазапина в поєднанні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, інгібіторами протеази ВІЛ, азольними протигрибковими лікарськими засобами, еритроміцином або нефазодоном. Карбамазепін та фенітоїн, індуктори ізоферменту CYP3A4, збільшували кліренс миртазапина приблизно в два рази, що призводило до 45-60% зниження концентрацій миртазапина - ст. плазмі. Додавання карбамазепіну або іншого індуктора мікросомальних ферментів печінки (наприклад, рифампіцину) до терапії миртазапином, дозу миртазапина при необхідності слід збільшити. При припиненні лікування таким препаратом може виникнути необхідність зниження дози миртазапина. При застосуванні миртазапина в поєднанні з цимстидином біодоступність миртазапина може збільшуватися більш ніж на 50%. Дозу миртазапина при необхідності слід зменшити на початку лікування у поєднанні з циметидином або збільшити при припиненні лікування циметидином. У дослідженнях з вивчення взаємодій, проведених in vivo, міртазапін не впливав на фармакокінетику рисперидону або пароксетину (субстрат ізоферменту CYP2D6), карбамазепіну (субстрат ізоферменту CYP3A4), амітриптиліну, циметидину або фенітоїну. Не спостерігалося важливих клінічних ефектів або змін фармакокииетики у людини при лікуванні миртазапином у поєднанні з літієм. Фармакодинамічна взаємодія. Міртазапін не слід застосовувати у поєднанні з інгібіторами МАО або протягом двох тижнів після припинення лікування інгібітором МАО. Міртазапін може потенціювати седативні властивості бензодіазепінів та інших седативних засобів. Слід виявляти обережність при призначенні цих лікарських засобів разом з миртазапином. Міртазапін може посилювати депресивну дію алкоголю на ЦНС. Тому пацієнти повинні бути попереджені про необхідність уникати вживання спиртних напоїв. У випадку застосування інших серотонінергічних лікарських засобів (наприклад, селективних інгібіторів захоплення серотоніну і венлафаксину) в поєднанні з миртазапином, існує ризик взаємодії, який може призвести до розвитку серотонінового синдрому. Міртазапін у дозі 30 мг один раз на добу викликав невелике, але статистично достовірне підвищення MHO (міжнародне нормалізоване відношення) у суб'єктів; отримували лікування варфарином. Не можна виключати більш виражений ефект при більш високій дозі миртазапина. Рекомендується контролювати MHO у разі лікування варфарином у поєднанні з миртазапином.

Особливі вказівки Каликста таблетки 30мг
При застосуванні препарату, слід мати на увазі: погіршення психотичних симптомів може відбуватися при застосуванні антидепресантів для лікування хворих з шизофренією або іншими психотичними порушеннями; можуть посилитися параноїдальні ідеї. Депресивна фаза маніакально-депресивного психозу на фоні лікування може трансформуватися в маніакальну фазу. У молодих людей (віком до 24 років) з депресією і іншими психічними порушеннями, антидепресанти, порівняно з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок і суїцидальної поведінки. Тому при призначенні препарату у молодих людей (віком до 24 років) слід співвіднести ризик суїциду і користь від застосування препарату. В короткострокових дослідженнях у людей старше 24 років ризик суїциду не підвищувався, а у людей старше 65 років - дещо знижувався. Будь-депресивний розлад саме по собі збільшує ризик суїциду. Тому під час лікування за пацієнтом повинно бути встановлено спостереження з метою виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів. Незважаючи на те, що препарат не викликає звикання, виходячи їх пострегистрационного досвіду виявилося, що різке припинення лікування після тривалого застосування може інколи стати причиною симптомів відміни. Більшість реакцій відміни є слабкими і самоограничивающимися. Найбільш часто повідомлялося про такі симптоми відміни: запаморочення, ажитація, тривога, головний біль і нудота. Хоча про них повідомлялося як про симптоми відміни, слід розуміти, що ці симптоми можуть бути пов'язані з основним захворюванням. Рекомендується припиняти лікування миртазапином поступово. Хворі літнього віку зазвичай більш чутливі, особливо в відношенні побічних ефектів. У клінічних дослідженнях препарату не відмічалося, що у хворих літнього віку побічні ефекти бувають частіше, ніж в інших вікових групах, але вони можуть бути більш виражені, однак дані досі обмежені. При появі ознак жовтяниці лікування слід припинити. Хворим рекомендують уникати вживання алкоголю при лікуванні препаратом. Пригнічення функцій кісткового мозку, зазвичай з'являється у вигляді гранулоцитопенії або агранулоцитозу, рідко спостерігається при застосуванні препарату. З'являється здебільшого після 4-6 тижнів лікування та оборотно після припинення лікування. Лікарю слід уважно поставитися до таких симптомів як підвищення температури тіла, біль у горлі, стоматит, та іншими ознаками грипоподібного синдрому і проінформувати про це пацієнта; при появі подібних симптомів слід припинити лікування і зробити аналіз крові. Вплив на здатність керування транспортними засобами н механізмами. Препарат може знижувати концентрацію уваги. В процесі лікування антидепресантами хворим слід уникати виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій-таких як керування автомобілем або управління механізмами.