Найменування: Імуноглобулін (Immunoglobulinum) Фармакологічна дія: Препарат є імуномодулюючим та імуностимулюючу засобом. Містить в собі велику кількість нейтралізуючих і опсонізуючих антитіл, завдяки яким ефективно протистоїть вірусам, бактеріям та іншим збудників. Також препарат поповнює число відсутніх IgG антитіл, завдяки чому знижує ризик інфекції у осіб з первинним і вторинним імунодефіцитом. Імуноглобулін ефективно замінює і заповнює природні антитіла в сироватці пацієнта.
При внутрішньовенному введенні біодоступність лікарського засобу дорівнює 100%. Між внесосудистым простором і плазмою людини протікає поступовий перерозподіл активної речовини препарату. Рівновага між цими середовищами досягається в середньому через 1 тиждень. Показання до застосування: Препарат призначається для замісної терапії, якщо існує необхідність заповнення та заміщення природних антитіл. Имунноглобулин застосовують для профілактики інфекцій при: - агамаглобулінемії; - пересадці кісткового мозку; - синдромі первинного і вторинного імунодефіциту; - хронічному лімфолейкозі; - вариабельном імунодефіциті, пов'язаному з агаммаглобулінемією; - Снід у дітей. Також препарат застосовують при: - тромбоцитопенічній пурпурі імунного походження; - важких бактеріальних інфекціях, таких як сепсис (у комплексі з антибіотиками); - вірусних інфекціях; - профілактики різних інфекційних захворювань у недоношених немовлят; - Синдром Гійєна-Барре; - Синдромі Кавасакі (як правило, в комплексі зі стандартними для цього захворювання л/c); - нейтропенії аутоімунного походження; - хронічної демиеленизирующей полинейпропатии; - гемолітичної анемії аутоімунного походження; - еритроцитарної аплазії; - тромбоцитопенії імунного походження; - гемофілії, викликаної синтезом антитіл до фактора Р; - лікуванні myastenia gravis; - профілактика звичного викидня. Побічні дії: Якщо при використанні препарату дотримані всі рекомендації з введення, дозування і заходи обережності то наявність серйозних побічних дій відзначається дуже рідко. Можливо прояв симптомів після декількох годин або навіть днів після введення. Майже завжди побічні ефекти зникають після припинення прийому Імуноглобуліну. Основна частина побічних явищ пов'язана з великою швидкістю вливання препарату. Зниженням швидкості і тимчасовим припиненням прийому можна домогтися зникнення основної маси ефектів. В інших випадках необхідно проводити симптоматичну терапію.
Найбільш ймовірно прояв ефектів при першому прийомі препарату: протягом першої години. Це може бути грипоподібний синдром — нездужання, озноб, висока температура тіла, слабкість, головний біль.
Також мають місце такі симптоми з боку: - дихальної системи (сухий кашель і задишка); - травної системи (нудота, діарея, блювання, біль у шлунку і підвищене слиновиділення); серцево-судинної системи (ціаноз, тахікардія, біль у грудній клітці, приплив крові до обличчя); - центральної нервової системи (сонливість, слабкість, рідко симптоми асептичного менінгіту – нудота, блювання, головний біль, світлочутливість, порушення свідомості, ригідність потиличних м'язів); - нирок (рідко-гострий некроз канальців, посилення ниркової недостатності у хворих з порушеннями функції нирок).
Також можливі алергічні (свербіж, бронхоспазм, шкірний висип) і місцеві (гіперемія у місці внутрішньом'язового введення) реакції. З інших побічних ефектів відзначені: міалгія, ломота в суглобах, болі в спині, гикавка та пітливість.
У дуже рідкісних випадках спостерігався колапс, втрата свідомості і важка гіпертонія. В цих важких випадках необхідна відміна препарату. Також можливе введення антигістамінних препаратів, адреналіну і розчинів, замінюють плазму. Протипоказання: Препарат не слід застосовувати при: - гіперчутливості до імуноглобулінів людини; - дефіциті IgA за рахунок наявності антитіл до нього; - ниркової недостатності; - загострення алергічного процесу; - цукровому діабеті; - анафілактичному шоці на препарати крові.
З обережністю слід застосовувати препарат при мігрені, вагітності і лактації, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Також, якщо мають місце хвороби, у генезі яких основними є імунопатологічні механізми (нефрит, колагеноз, імунні захворювання крові), то призначати препарат потрібно з обережністю після висновку спеціаліста. Вагітність: Не проводилося досліджень щодо впливу препарату на вагітних жінок. Немає інформації про шкоду Імуноглобуліну при вагітності та лактації. Але при вагітності цей препарат вводять в разі крайньої необхідності, коли очікувана користь лікарського засобу значно перевищує можливий ризик для дитини.
З обережністю потрібно застосовувати препарат при лактації: відомо, що він проникає у материнське молоко і сприяє передачі захисних антитіл немовляті.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Препарат є фармацевтично несумісний з іншими лікарськими засобами. Не слід змішувати його з іншими препаратами, для вливання необхідно завжди використовувати окрему крапельницю. При одночасному застосуванні Імуноглобуліну із засобами активної імунізації за таких вірусних хворобах, як краснуха, вітряна віспа, кір, епідемічний паротит може знижуватися ефективність лікування. При необхідності парентерального застосування живих вірусних вакцин, їх можна використовувати по закінченні як мінімум 1 місяця після прийому Імуноглобуліну. Більш бажаний термін очікування становить 3 місяці. Якщо введена велика доза Імуноглобуліну, то його вплив може тривати протягом року. Також не можна застосовувати цей препарат спільно з кальцію глюконатом у дітей грудного віку. Є підозри, що це спричинить негативні явища. Передозування: Симптоми передозування можуть з'явитися при в/в введенні препарату – це підвищена в'язкість крові і гіперволемія. Особливо актуально для осіб літнього віку або з порушенням діяльності нирок. Синоніми: Иммуноглобин, Имогам-РАЖ, Інтраглобін, Пентаглобин, Сандоглобин, Цитопект, Імуноглобулін людський нормальний, Імуноглобулін антистафілококовий людини, Імуноглобулін проти кліщового енцефаліту людини рідкий, Імуноглобулін протиправцевий людини, Веноглобулин, Имбиогам, Имбиоглобулин, Імуноглобулін людини нормальний (Immunoglobulinum Humanum Normale), Сандоглобулін, Цитотект, Хумаглобин, Октагам, Інтраглобін, Ендобулін З/Д Додатково: Препарат потрібно використовувати тільки за призначенням лікаря. Не можна використовувати Імуноглобулін в пошкоджених ємностях. Якщо в розчині змінюється прозорість, з'являються пластівці, зважені частинки, то такий розчин непридатний до вживання. При відкритті ємності, вміст слід використати негайно, оскільки вже розчинений препарат зберіганню не підлягає.
Захисна дія даного препарату починає проявлятися через 24 години після прийому, його тривалість становить 30 днів. У пацієнтів зі схильністю до мігрень або з порушенням працездатності нирок необхідно дотримуватися підвищеної обережності. Також слід знати, що після використання Імуноглобуліну спостерігається пасивне збільшення кількості антитіл у крові. При серологічному тестуванні це може призвести до помилкової інтерпретації результатів.
Категорично заборонено вводити внутрішньовенно Імуноглобулін для внутрішньом'язевого використання. Швидкість в/в введення не можна перевищувати, це загрожує розвитком колаптоїдних реакцій.
