Хемомицин 250мг №6 капсули

Фармацевтичне дія
ХЕМОМИЦИН -це антибіотик широкого спектру дії. Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків - азалідів. При створенні у вогнищі запалення високих концентрацій має бактерицидну дію.
ХЕМОМИЦИН активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. груп C, F і G, Streptococcus viridans, Staphylococcus aureus; аеробних грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducrei, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae і Gardnerella vaginalis; анаеробних бактерій: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.
Препарат активний також відносно Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdorferi.
До препарату стійкі грампозитивні бактерії, резистентні до еритроміцину.Протипоказання
— печінкова недостатність;
– ниркова недостатність;
– лактація (грудне вигодовування);
– дитячий вік до 12 місяців;
– підвищена чутливість до антибіотиків групи макролідів.Особливі вказівки

Необхідна обережність при призначенні ХЕМОМИЦИНА пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки і нирок (особливо дітям), хворим з порушенням серцевого ритму (оскільки можливе виникнення шлуночкової аритмії та подовження інтервалу QT).
Після відміни лікування у деяких пацієнтів можуть зберігатися реакції гіперчутливості, що потребує специфічної терапії та медичного контролю.

Передозування:

Симптоми: неприборкана нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування: проводять симптоматичну терапію.

Лікарська взаємодія:

При одночасному застосуванні ХЕМОМИЦИНА та антацидів (алюміній і магнийсодержащих) сповільнюється всмоктування азитроміцину. Рекомендують дотримуватися перерву щонайменше 2 години між прийомом ХЕМОМИЦИНА і антацидних препаратів.
Етанол і їжа сповільнюють і знижують абсорбцію азитроміцину.
При спільному призначенні варфарину та азитроміцину (у звичайних дозах) зміни протромбінового часу не виявлено, однак, враховуючи, що при взаємодії макролідів і варфарину можливе посилення антикоагуляционного ефекту, пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.
Одночасне застосування азитроміцину і дигоксину підвищує концентрацію останнього.
При одночасному застосуванні азитроміцину з ерготаміном і дигидроэрготамином відзначається посилення токсичної дії останніх (вазоспазм, дизестезия).
Спільне призначення тріазоламу і азитроміцину знижує кліренс і збільшує фармакологічна дія тріазоламу.
Азитроміцин уповільнює виведення і підвищує концентрацію у плазмі та токсичність циклосерину, непрямих антикоагулянтів, метилпреднізолону, фелодипіну, а також лікарських засобів, що піддаються микросомальному окислюванню (карбамазепін, терфенадин, циклоспорин, гексобарбітал, алкалоїди ріжків, вальпроєва кислота, дизопірамід, бромокриптин, фенітоїн, пероральні гіпоглікемічні засоби, теофілін та ін ксантинові похідні) - за рахунок інгібування мікросомального окислення в гепатоцитах азитроміцином.
Линкозамины послаблюють ефективність азитроміцину, а тетрациклін і хлорамфенікол - посилюють.
Фармацевтично азитроміцин несумісний з гепарином.

Запобіжні заходи

Вагітність та лактація:

При вагітності ХЕМОМИЦИН призначають тільки в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю на час застосування препарату.