Складу Дозування 500 мг/2,5 мг Одна таблетка містить активні речовини: глібенкламід 2,5 мг метформіну гідрохлориду 500 мг, допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, повідон К 30, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат склад плівкової оболонки: Opadry OY-L-24808 рожевий: лактози моногідрат, гіпромелоза 15сР, макрогол, титану діоксид Е 171, заліза оксид жовтий Е 172, заліза оксид червоний Е 172, заліза оксид чорний Е 172.
Дозування 500 мг/5 мг Одна таблетка містить активні речовини: глібенкламід 5 мг метформіну гідрохлориду 500 мг, допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, повідон К 30, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат склад плівкової оболонки: Opadry 31-F-22700 жовтий: лактози моногідрат, гіпромелоза 15 сР, макрогол, хіноліновий жовтий лак Е 104, титану діоксид Е 171, заліза оксид жовтий Е 172, заліза оксид червоний Е 172.
Опис Дозування 500 мг/2,5 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-оранжевого кольору, капсуловидной форми з двоопуклою поверхнею, з гравіруванням «2.5» на одній стороні. Дозування 500 мг/5 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, капсуловидной форми з двоопуклою поверхнею, з гравіруванням «5» на одній стороні.
Фармакотерапевтична група Цукрознижувальні препарати для перорального прийому. Комбінація бигуанидов і сульфонамидов. Код АТС А10ВD02 Фармакологічні властивості Фармакокінетика Глібенкламід. При прийомі всередину абсорбція зі шлунково-кишкового тракту становить понад 95%. Глібенкламід, що входить до складу препарату Глюкованс® є микронизированным. Пік концентрації в плазмі досягається приблизно через 4 години, об'єм розподілу - близько 10 л. Зв'язок з білками плазми становить 99%. Майже повністю метаболізується в печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться з сечею (40 %) і з жовчю (60 %). Період напіввиведення — від 4 до 11 годин. Метформін після прийому всередину абсорбується з шлунково-кишкового тракту досить повно, пік концентрації в плазмі досягається протягом 2,5 годин. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через шлунково-кишковий тракт у незміненому вигляді. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%. Комбінація. Метформін швидко розподіляється в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми. Піддається метаболізму в дуже незначною мірою і виводиться нирками. Період напіввиведення становить у середньому 6,5 годин. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові. Поєднання метформіну і глібенкламіду в одній лікарській формі має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в комбінації з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Проте швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі. Фармакодинаміка Глюкованс являє собою фіксовану комбінацію двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: метформіну і глібенкламіду. Метформін належить до групи бигуанидов і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози у плазмі крові. Метформін не стимулює секрецію інсуліну і у зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізму дії: - зменшує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу; - підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами в м'язах; - затримує всмоктування глюкози в шлунково-кишковому тракті. Препарат також чинить сприятливу дію на ліпідний склад крові, знижуючи рівень загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів. Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну -клітинами підшлункової залози. Метформін і глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні вмісту глюкози. Показання до застосування Цукровий діабет 2 типу у дорослих: - при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини - для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і похідними сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним і добре контрольованим рівнем глікемії. Спосіб застосування та дози Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від рівня глікемії. Початкова доза становить 1 таблетку препарату Глюкованс 500 мг/2,5 мг або Глюкованс 500 мг/5 мг 1 раз на день. Щоб уникнути гіпоглікемії початкова доза не повинна перевищувати денну дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися в якості терапії першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глібенкламіду 500 мг метформіну у день кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного контролю вмісту глюкози в крові. Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном і глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати денну дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, прийнятих раніше. Кожні 2 або більше тижнів після початку лікування дозу препарату коригують залежно від рівня глікемії. Максимальна добова доза становить 4 таблетки препарату Глюкованс 500 мг/5 мг або 6 таблеток препарату Глюкованс 500 мг/2,5 мг.Режим дозування: Режим дозування залежить від індивідуального призначення: Для дозування 500 мг/2,5 мг і 500 мг/5 мг • Один раз на день, вранці під час сніданку, у разі призначення 1 таблетки на день. • Два рази на день, вранці і ввечері, при призначенні 2 або 4 таблеток на день. Для дозування 500 мг/2,5 мг • Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при призначенні 3, 5 або 6 таблеток у день. Для дозування 500 мг/5 мг • Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при призначенні 3 таблеток на день. Таблетки слід приймати під час їжі. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися прийомом їжі з високим вмістом вуглеводів для запобігання виникнення гіпоглікемії. Літні пацієнти Доза препарату підбирається виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку препарату Глюкованс 500 мг/2,5 мг. Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок. Побічні дії У ході лікування препаратом Глюкованс можуть спостерігатися наступні побічні ефекти. Частота побічних ефектів препарату розцінюється наступним чином: Дуже часті: 1/10 Часті: 1/100, 1/10 Нечасті: 1/1000, 1/100 Рідкісні: 1/10 000, 1/1000 Дуже рідкісні: 1/10 000 Поодинокі: не можуть оцінюватися при наявних даних.
На початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози в крові. Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»).
Дуже часто - нудота - блювота - діарея - болі в животі і відсутність апетиту. Дані симптоми частіше зустрічаються на початку лікування та у більшості випадків проходять самостійно. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат в 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також поліпшує його переносимість. Часто порушення смаку (металевий присмак у роті) Нечасто - збільшення концентрацій сечовини і креатиніну в сироватці крові від середньої до помірного ступеня Рідко - напади печінкової порфірії і шкірної порфірії - лейкопенія та тромбоцитопенія (дані небажані явища зникають після відміни препарату) - шкірні реакції, такі як свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип Дуже рідко - лактоацидоз (див. «Особливі вказівки») - зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації в сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології - дисульфирамподобная реакція при вживанні алкоголю - агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія (дані небажані явища зникають після відміни препарату) - шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація - анафілактичний шок - можуть зустрічатися реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів та їх похідних - порушення показників функції печінки або гепатит, що вимагають припинення лікування - гіпонатріємія.
Протипоказання - підвищена чутливість до метформіну, глибенкламиду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин - цукровий діабет 1 типу - діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома - ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв) - гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів - гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок - печінкова недостатність - порфирія - вагітність, період грудного вигодовування - одночасний прийом миконазола - великі хірургічні операції - хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація - дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу) - особи старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу - пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції З обережністю: гарячковий синдром, надниркова недостатність, гіпофункція передньої частки гіпофіза, захворювання щитовидної залози з некомпенсованим порушенням її функції.
Лікарські взаємодії Протипоказані комбінації Пов'язані із застосуванням глібенкламіду Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми). Пов'язані із застосуванням метформіну Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Не рекомендовані комбінації Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини Алкоголь: Дуже рідко спостерігається антабусная реакція (непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глібенкламіду. Прийом алкоголю може збільшувати гіпоглікемічну дію (через інгібування компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Глюкованс® слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять алкоголь. Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях зв'язування з білком і/або зменшуючи їх елімінацію). Переважно використовувати інші протизапальні засоби, виявляють менші взаємодії, або ж попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необхідності, слід скорегувати дозу при спільному застосуванні протизапального засобу та після його припинення. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду Босентан в комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду. Пов'язані із застосуванням метформіну Алкоголь: Ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у випадках голодування або поганого харчування або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Глюкованс® слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять алкоголь.
Комбінації, що потребують обережності Пов'язані із застосуванням всіх гіпоглікемічних засобів Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг/добу) викликає підвищення рівня глікемії (знижуючи викид інсуліну). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності скорегуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування нейролептика і після припинення його застосування. Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності, слід скорегувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування ГКС і після припинення їх застосування. Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози препарату Глюкованс® під контролем рівня глікемії. 2-адреноміметики: за рахунок стимуляції 2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові. Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль вмісту глюкози в крові, можливе переведення на інсулінотерапію. Діуретики: збільшення вмісту глюкози в крові. Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування з діуретиками і після припинення їх застосування. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату Глюкованс® в ході одночасного застосування з інгібіторами АПФ і після припинення їх застосування. Пов'язані із застосуванням метформіну Діуретики: Лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, викликаної прийманням діуретиків, особливо петльових. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду -адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин і симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття і тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку і тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові, особливо на початку лікування. Флуконазол: Збільшення періоду напіввиведення глібенкламіду з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом і після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги: Пов'язані із застосуванням глібенкламіду Десмопресин: Глюкованс® може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину. Антибактеріальні ЛЗ із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ з групи фібратів, дизопірамід - ризик розвитку гіпоглікемії на тлі застосування глібенкламіду.
Особливі вказівки. На тлі лікування препаратом Глюкованс необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще та після їжі. Лактоацидоз Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність при відсутності невідкладного лікування) ускладненням, що може виникнути за кумуляції метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші супутні фактори ризику, такі як погано контрольований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак таких, як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі і сильним нездужанням. У важких випадках може відзначатися ацидотическая задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома. При підозрі на метаболічний ацидоз необхідно припинити прийом цього лікарського засобу, а пацієнт повинен бути госпіталізований. Діагностичними лабораторними показниками є: низький показник рН крові, концентрація лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал і співвідношення лактат/піруват. Гіпоглікемія Так як Глюкованс® містять глібенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Дане лікування може бути призначено тільки пацієнтові, дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатнє або незбалансованому споживання вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірно при гіпокалорійной дієті, після інтенсивної або тривалої фізичного навантаження, при вживанні алкоголю або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів. З-за компенсаторних реакцій, викликаних гіпоглікемією, може виникати пітливість, страх, тахікардія, гіпертензія, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутні, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, в разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків. Іншими симптомами гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збудження, агресія, порушення концентрації уваги і психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мовлення, порушення зору, тремтіння, параліч і парестезія, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія. Обережне призначення препарату, підбір дози і належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які або є тяжкими, або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами.
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемії: • Одночасне вживання алкоголю, особливо при голодуванні, • Відмова або (особливо це стосується літніх пацієнтів) неспроможність пацієнта взаємодіяти з лікарем і слідувати рекомендаціям, викладеним в інструкції по застосуванню, • Погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування або зміни в дієті, • Дисбаланс між фізичним навантаженням та споживанням вуглеводів, • Ниркова недостатність, • Тяжка печінкова недостатність, • Передозування препарату Глюкованс®, • Окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофіза і надниркових залоз, • Одночасний прийом окремих лікарських препаратів. Ниркова та печінкова недостатність Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. Виникає у таких пацієнтів гіпоглікемія може бути тривалою, в цьому випадку повинно бути розпочато відповідне лікування. Нестабільність вмісту глюкози в крові У випадку хірургічного втручання або іншої причини декомпенсації діабету, рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісної рентгеноконтрастного кошти прийом препарату Глюкованс слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і тільки після того, як функція нирок була оцінена і визнана нормальною. Функція нирок Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно в подальшому, необхідно визначати кліренс креатиніну і/або вміст креатиніну в сироватці крові не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів з кліренсом креатиніну на верхній межі норми. Рекомендується дотримуватися особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Інші заходи безпеки Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхолегеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів. Застосування в педіатрії Препарат Глюкованс не рекомендований для застосування у дітей та підлітків до 18 років. Вагітність і період лактації Застосування препарату протипоказано у період вагітності. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що в період лікування препаратом Глюкованс необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність і про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності в період прийому препарату Глюкованс, препарат повинен бути скасований, і призначено лікування інсуліном. Глюкованс протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати в грудне молоко. Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії і повинні дотримуватись обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування При передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії з-за наявності похідного сульфонілсечовини у складі препарату. Легкі і помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним споживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози і/або змінити режим харчування. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у хворих на цукровий діабет, що супроводжуються комою, пароксизмом або іншими неврологічними розладами, вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію, до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Тривале передозування або наявність парних факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, так як до складу препарату входить метформін. Лактоацидоз є станом, що вимагає невідкладної медичної допомоги; лактоацидозу лікування повинне проводитися в клініці. Найбільш ефективним методом
