Найменування: Фуросемід (Furosemiduin) Фармакологічна дія: Швидкодіючий діуретик (салуретик) -сечогінний засіб, що підсилює виведення натрію і хлору. Діуретичний (сечогінний) ефект пов'язаний з пригніченням реабсорбції (зворотного всмоктування) іонів Na і С1 як у проксимальних (розташовані в центральній частині нирки), так і в дистальних (розташованих на периферії нирки) ділянках звивистих канальців і у висхідних відділах петлі Генле. Реабсорбція калію пригнічується в меншій мірі. Препарат однаково ефективний в умовах ацидозу (закислення) та алкалозу (зашелачивания) крові. Фуросемід не зменшує клубочкову фільтрацію, у зв'язку з чим його можна застосовувати при нирковій недостатності. Завдяки розширенню периферичних судин і диуретическому ефекту препарат чинить гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) дію.
При внутрішньовенному введенні діуретичний ефект відзначається через 15-20 хв і триває протягом 3 год, при прийомі всередину - через 30-50 хв, зберігається до 4 ч. Показання до застосування: Застійні явища в малому і великому колі кровообігу, пов'язані з серцевою недостатністю; цирози печінки з портальною гіпертензією (підвищенням тиску в системі ворітної вени печінки), хронічна і гостра ниркова недостатність, набряк легенів і мозку, отруєння барбітуратами, еклампсія (пізній токсикоз вагітних). Фуросемід показаний хворим з важкими формами гіпертонії (стійким підвищенням артеріального тиску), при яких інші сечогінні препарати не ефективні, а також для купірування (зняття ) важких гіпертонічних кризів (швидкого і різкого підйому артеріального тиску). Спосіб застосування : Призначають всередину, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Всередину приймають зазвичай по 40 мг 1 раз на день (вранці). При необхідності добову дозу можна збільшити до 80-160 мг; у цьому випадку препарат приймають 1-2 рази ст. день з інтервалом 6 год При тяжкій нирковій недостатності доза може бути збільшена до 240-320 мг/добу. Після зменшення набряків дозу поступово знижують до мінімальної ефективної, а інтервали між прийомами збільшують до 1-2 днів. При гіпертонічній хворобі фуросемід призначають по 20-40 мг 1 раз на добу, при поєднанні з серцевою недостатністю Дозу можна збільшити до 80 мг. При неможливості або недоцільності призначення фуросеміду всередину препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (повільно струминно) по 20-60 мг 1-2 рази на добу, у разі необхідності доза може бути збільшена до 120 мг. Препарат вводять протягом 7-10 днів і більше. Потім переходять на прийом препарату внутрішньо. Побічні дії: Можливі нудота, пронос, гіперемія (почервоніння) шкіри, свербіж, гіпотонія (зниження артеріального тиску), оборотне погіршення слуху, інтерстиціальний нефрит (запалення нирки з переважним ураженням сполучної тканини). Внаслідок посиленого діурезу (сечовиділення) спостерігаються запаморочення, депресія (стан пригніченості), м'язова слабкість, спрага. Можливий розвиток гіпокаліємії (зниження рівня калію в крові), гіперурикемії (підвищення рівня сечової кислоти в крові), урикозурии (підвищення виведення сечової кислоти), гіперглікемія (підвищення вмісту глюкози в крові). При появі побічних реакцій слід зменшити дозу або припинити застосування препарату. Протипоказання: Перша половина вагітності, гіпокаліємія, печінкова кома, термінальна стадія (кінцева стадія захворювання, що передує смерті) ниркової недостатності, механічна непрохідність сечових шляхів. Форма випуску: Таблетки по 40 мг в упаковці по 50 штук; 1% розчин в ампулах в упаковці по 5, 10 і 25 штук. Умови зберігання: Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.
