Фармакологічна дія Біполярний нейролептик бензамидного ряду. При призначенні препарату в дозі 600 мг/добу і нижче препарат чинить растормаживающее дію. У дозах понад 600 мг/добу препарат чинить антипсихотичну дію, зменшує продуктивну симптоматику. Блокує передачу нервового імпульсу, здійснювану за допомогою рецепторів допаміну в головному мозку, і в рекомендованих низьких дозах справляє активуючу дію, що імітує допаминомиметический ефект.Показання — невротичні стани, що супроводжуються загальмованістю (для капсул); – психосоматична симптоматика, у т. ч. при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, НВК, геморагічному проктоколите (для капсул); – гострі та хронічні психози, при цьому в активуючих дозах - при психозах з переважанням аутизму, апрагматизма, абулії; в антипсихотичних - супроводжуються маренням або сплутаністю свідомості, шизофренія (для таблеток та розчину для в/м ін'єкцій); – у дорослих - невротичні розлади, що супроводжуються загальмованістю (для розчину для прийому всередину); – у дітей - психози, тяжкі розлади з порушенням поведінкових реакцій (для розчину для прийому всередину, таблеток та капсул).Режим дозування Дорослим при загальмованості препарат призначають всередину по 200-600 мг/добу (1-3 таб./добу). При надмірній розгальмуванні добова доза для прийому всередину складає 800-1600 мг (4-8 таб./добу). При гострих і хронічних психозах лікування починають з в/м ін'єкцій в дозі 200-800 мг/добу (2-8 амп./сут) і продовжують протягом 2 тижнів. При невротичних станах, що супроводжуються загальмованістю, добова доза становить 100-200 мг (2-4 капсули) або 100-200 мг (4-8 мірних ложок розчину для прийому всередину). При психосоматичної симптоматики органічних захворювань середня доза становить 100-200 мг (2-4 капсули) на добу. В окремих випадках при лікуванні виразкового коліту - 150 мг (3 капсули) на добу протягом 4-6 тижнів (в якості підтримуючої терапії). Дітям середню дозу визначають з розрахунку 5 мг/кг маси тіла на добу, при необхідності можливе підвищення дози до 10 мг/кг/добу.Побічна дія З боку ЦНС: рідко - ранні дискінезія (спастична кривошия, окорухові порушення, спазм жувальної мускулатури), швидко купірується холиноблокирующими засобами, екстрапірамідний синдром (частково зменшується при застосуванні холіноблокаторів), пізні дискінезії, загальмованість, сонливість. З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія (транзиторна), яка може призвести до розвитку аменореї, галактореї, гінекомастії, імпотенції, фригідності; збільшення маси тіла. Інші: ортостатична гіпотензія.Протипоказання – феохромоцитома; – підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактація У разі застосування при вагітності Эглонила у низьких дозах (до 200 мг/добу) не спостерігалося ніяких небажаних ефектів для плода і дитини. При тривалому застосуванні Эглонила у високих дозах у новонароджених іноді відзначався екстрапірамідний синдром. Тим не менш, при призначенні Эглонила при вагітності (особливо в кінці II і III триместрі) рекомендують знижувати дози і зменшувати тривалість його застосування. Необхідно постійно контролювати неврологічний і соматичний стан жінки, а також новонародженого. Є дані про розвиток екстрапірамідних розладів у новонароджених, матері яких протягом тривалого часу приймали нейролептики. Лактація не є протипоказанням до застосування Эглонила. В експериментальних дослідженнях не виявлено тератогенної дії не виявлено.Особливі вказівки З обережністю призначають Еглоніл особам літнього віку, оскільки ця категорія пацієнтів часто має підвищену чутливість до препаратів. При наявності у пацієнтів тяжких форм ниркової недостатності показано зниження дози або проведення переривчастого курсу лікування. З обережністю призначають Еглоніл хворим з паркінсонізмом. При призначенні Эглонила пацієнтам з епілепсією перед початком терапії необхідно провести попереднє клінічне та електрофізіологічне обстеження, оскільки препарат знижує поріг судомної готовності. При лікуванні агресивних хворих, які перебувають у стані тривожного збудження, в якості супутньої терапії слід призначати седативні засоби. Гіпертермія, що розвинулася на тлі терапії Эглонилом, може бути ранньою ознакою розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (блідість шкірних покривів, вегетативні розлади). У цих випадках препарат слід одразу відмінити. У період застосування препарату не слід вживати алкоголь через посилення пригнічувальної дії на ЦНС.Використання в педіатрії В даний час відсутні дані про вплив нейролептиків на психомоторне і ендокринне розвиток дітей. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами З обережністю призначають Еглоніл пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій (особливо водіям).Передозування Симптоми: дискінезії (спазм жувальної мускулатури, спастична кривошия, протрузія) та екстрапірамідні порушення. В окремих випадках - виражений синдром паркінсонізму, кома. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Показано призначення холіноблокаторів центральної дії. Слід враховувати, що при передозуванні у вагітних коригуюча доза холіноблокаторів повинна бути зменшена.Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні Эглонила та леводопи знижується ефективність Эглонила. При одночасному застосуванні Эглонила і гіпотензивних препаратів посилюється антигіпертензивна дія останніх і збільшується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. При одночасному застосуванні Эглонила і препаратів, що чинять пригнічуючу дію на ЦНС (опіоїдні анальгетики, снодійні, транквілізатори, клонідин, протикашльові препарати центральної дії), посилюється їх пригнічувальний вплив на ЦНС.
