Допамін г/хл 4% концентрат для приготування розчину для інфузій 5мл №10 ампули

Форма випуску
Концентрат для приготування розчину для внутрішньовенного введення
Склад
Активна речовина: допаміну гідрохлорид – 40 р.
Допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, кислота хлористоводнева 0,1 М розчин, вода для ін'єкцій до 1 л

Упаковка
10 ампул по 5 мл
Фармакологічна дія
Кардіотонічну, гіпертензивну, судинорозширювальну, діуретичний засіб. Збуджує бета-адренорецептори (у малих і середніх дозах) та альфа-адренорецептори (у великих дозах). Поліпшення системної гемодинаміки призводить до диуретическому ефекту. Надає специфічний стимулюючий вплив на постсинаптичні дофамінові рецептори в гладкій мускулатурі судин і нирках. У низьких дозах (0,5-3 мкг/кг/хв) діє переважно на дофамінові рецептори, викликаючи розширення ниркових, мезентеріальних, коронарних і мозкових судин. Розширення судин нирок призводить до посилення ниркового кровотоку, підвищення швидкості клубочкової фільтрації, збільшення діурезу і виведенню натрію; відбувається також розширення мезентеріальних судин (цим дію дофаміну на ниркові та мезентеріальні судини відрізняється від дії інших катехоламінів). У низьких і середніх дозах (2-10 мкг/кг/хв) стимулює постсинаптичні бета1-адренорецептори, що викликає позитивний інотропний эффкт і збільшення хвилинного об'єму крові (МОК). Систолічний артеріальний тиск (АТ) та пульсовий тиск може підвищуватися; при цьому діастолічний артеріальний тиск не змінюється або злегка зростає. Загальний периферичний опір судин (ЗПОС) зазвичай не змінюється. Коронарний кровотік і споживання кисню міокардом, як правило, збільшуються. У високих дозах (10 мкг/кг/хв або більше) переважає стимуляція альфа1-адренорецепторів, викликаючи підвищення ОПСС, частоти серцевих скорочень (ЧСС) і звуження ниркових судин (останнє може зменшувати раніше збільшені нирковий кровотік і діурез). Внаслідок підвищення МОК і ОПСС зростає як систолічний, так і діастолічний АТ. Початок терапевтичного ефекту протягом 5 хв на фоні в/в введення і триває протягом 10 хв.
Показання
Шок різного генезу (кардіогенний шок, післяопераційний, гіповолемічний, інфекційно – токсичний, анафілактичний шок, гіповолемічний (тільки після відновлення об'єму циркулюючої крові); гостра серцево – судинна недостатність, синдром «низького серцевого викиду» у кардіохірургічних хворих, артеріальна гіпертензія.
Протипоказання
Підвищена чутливість до препарату (в тому числі до лругим симпатомиметикам), ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, тиреотоксикоз, феохромоцитома, закритокутова глаукома, доброякісна гіперплазія передміхурової залози з клінічними проявами, тахіаритмія, фібриляція шлуночків. Не слід призначати при аритмії в поєднанні з інгібіторами моноамінооксидази, з циклопропаном і галогеносодержащими засобами для наркозу.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Під час вагітності препарат слід застосовувати тільки у випадку, якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Спосіб застосування та дози
В/в крапельно. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від ступеня тяжкості шоку і реакції хворого на лікування. Для посилення діурезу та отримання інотропного ефекту (збільшення скорочувальної активності міокарда) вводять зі швидкістю 100 – 250 мкг/хв (1,5-3,5 мкг/кг/хв) (область низьких доз). При інтенсивній хірургічної терапії - 300-700 мкг/хв (4-10 мкг/кг/хв) (область середніх доз); при септичному шоці - 750-1500 мкг/хв (10,5-21 мкг/кг/хв) (область максимальних доз). З метою впливу на АТ рекомендується підвищення дози до 500 мкг/хв і більше або при постійній дозі допаміну додатково призначається норепінефріну (норадреналін) в дозі 5 мкг/хв при вазі пацієнта близько 70 кг. При виникненні порушень серцевого ритму, незалежно від застосовуваних доз, подальше збільшення дози протипоказано. Дітям вводять у дозі 4 - 6 (максимально 10) мкг/кг/хв. На відміну від дорослих, у дітей дозу слід підвищувати поступово, тобто починаючи з самої малої дози. Швидкість введення слід підбирати індивідуально для досягнення оптимальної реакції пацієнта. У більшості пацієнтів вдається підтримувати задовільний стан при застосуванні доз допаміну менше 20 мкг/кг/хв. Тривалість застосування: тривалість вливань залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. Є позитивний досвід інфузії тривалістю до 28 днів. Після стабілізації клінічної ситуації відміну препарату проводять поступово.
Особливі вказівки
При підвищеній перед - і постнагрузке на міокард для розвантаження серця рекомендується комбінація з нітрогліцерином або нітропрусидом натрію.
Лікарська взаємодія
При одночасному призначенні допаміну і гуанетидину посилюються симпатоміметичні ефекти. Пацієнти, які лікуються інгібіторами моноамінооксидази, мають потребу у значному зниженні дози допаміну (приблизно до 1/10 нормальної дози). Одночасне призначення допаміну і діуретичних засобів може спричинити підсумовуючий і потенціюють ефект. Відомі також взаємодії між допаміном і трициклічними антидепресантами, знеболюючими засобами (посилення схильності до порушень серцевого ритму) і фенітоїном (зниження артеріального тиску і брадикардія). У поєднанні з алкалоїдами ріжків допамін може призвести до максимального звуження периферичних судин, що породжує небезпеку гангрени.

Умови зберігання
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С В недоступному для дітей місці.

Термін придатності
3 роки.