Фармакологічна дія ДИПРОСПАН - ДКЗ. Володіє високою глюкокортикоїдної і незначною мінералокортикоїдної активністю. Препарат чинить протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію, а також має виражену і різноманітне дію на різні види обміну речовин.Показання Лікування станів і захворювань, при яких терапія ГКС дозволяє досягти адекватного клінічного ефекту (необхідно враховувати, що при деяких захворюваннях терапія ГКС є додатковою і не заміняє стандартну терапію): - захворювання кістково-м'язової системи та м'яких тканин, у т.ч. ревматоїдний артрит, остеоартроз, бурсит, анкілозуючий спондилоартрит, епікондиліт, радикуліт, кокцигодиния, ішіалгія, люмбаго, кривошия, ганглиозная кіста, экзостоз, фасциит, захворювання стоп;
- алергічні захворювання, у т.ч. бронхіальна астма, сінна лихоманка (поліноз), алергічний бронхіт, сезонний або цілорічний риніт, лікарська алергія, сироваткова хвороба, реакції на укуси комах;
- системні захворювання сполучної тканини, включаючи системний червоний вовчак, склеродермія, дерматоміозит, вузликовий періартеріїт;
- гемобластози (паліативна терапія лейкозу та лімфом у дорослих, гострий лейкоз у дітей);
- первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз (при обов'язковому одночасному застосуванні мінералокортикоїдів);
- інші захворювання та патологічні стани, які потребують терапії системними ГКС (адреногенітальний синдром, виразковий коліт, регіонарний ілеїт, синдром мальабсорбції, ураження слизової оболонки ока при необхідності введення препарату в кон'юнктивальний мішок, патологічні зміни крові при необхідності застосування ГКС, нефрит, нефротичний синдром). Протипоказання - системні мікози; - в/в або п/к введення; - для внутрішньосуглобового введення: нестабільний суглоб, інфекційний артрит; - введення в інфіковані поверхні і в міжхребцевий простір; - підвищена чутливість до компонентів препарату; - підвищена чутливість до інших ГКС.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з гіпотиреозом, цирозом печінки, з захворюваннями очей, викликані Herpes simplex (із-за ризику перфорації рогівки), при НЯК, при загрозі перфорації, абсцесах або інших гнійних інфекціях, дивертикуліті, недавніх кишкових анастомозах, при активній або латентній виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, нирковій недостатності, при артеріальній гіпертензії, остеопорозі, тяжкій міастенії, тромбоцитопенічній пурпурі (в/м введення).Застосування при вагітності і годуванні грудьми У зв'язку з відсутністю контрольованих досліджень безпеки застосування препарату Дипроспан® при вагітності, в разі необхідності призначення препарату вагітним або жінкам дітородного віку потрібна попередня оцінка очікуваної користі терапії для матері і потенційного ризику для плода.
Новонароджені, матері яких отримували терапевтичні дози ГКС при вагітності, повинні перебувати під медичним контролем (для раннього виявлення ознак надниркової недостатності).
При необхідності призначення препарату Дипроспан® в період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю, беручи до уваги важливість терапії для матері (через можливі побічні ефекти у дітей).Особливі вказівки Введення препарату в м'які тканини, в осередок ураження і всередину суглоба може при вираженій місцевій дії одночасно призвести до системної дії.
Враховуючи вірогідність розвитку анафілактоїдних реакцій при парентеральному введенні ГКС, слід вжити необхідних заходів обережності перед введенням препарату, особливо при наявності вказівок в анамнезі алергічні реакції до лікарських засобів.
Дипроспан® містить дві активні речовини - сполуки бетаметазону, одне з яких, бетаметазону натрію фосфат, є швидкорозчинній фракцією і тому швидко проникає в системний кровотік. Слід враховувати можливу системну дію препарату.
На тлі застосування препарату Дипроспан® можливі порушення психіки, особливо у пацієнтів з емоційною нестабільністю або схильністю до психозів.
При призначенні Дипроспана хворим на цукровий діабет може знадобитися корекція гіпоглікемічної терапії.
Пацієнтів, які отримують Дипроспан® у дозах, що пригнічують імунітет, слід попередити про необхідність уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір (особливо важливо при призначенні препарату дітям).
При застосуванні препарату Дипроспан® слід враховувати, що ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ здатні маскувати ознаки інфекційного захворювання, а також знижувати опірність організму інфекціям.
Призначення Дипроспана при активному туберкульозі можливе лише у випадках блискавичного або дисемінованого туберкульозу у поєднанні з адекватною протитуберкульозною терапією. При призначенні Дипроспана пацієнтам з латентним туберкульозом або з позитивною реакцією на туберкулін слід вирішити питання щодо профілактичної протитуберкульозної терапії. При профілактичному застосуванні рифампіну слід враховувати збільшення печінкового кліренсу бетаметазону (може знадобитися корекція дози).
При наявності рідини в суглобовій порожнині слід виключити септичний процес.
Помітне посилення болючості, набряку, підвищення температури оточуючих тканин і подальше обмеження рухливості суглоба свідчать про інфекційному артриті. При підтвердженні діагнозу необхідно призначити антибактеріальну терапію.
Повторні ін'єкції в суглоб при остеоартрозі можуть підвищити ризик руйнування суглоба. Введення ГКС в тканину сухожилля поступово призводить до розриву сухожилля.
Після успішної терапії внутрішньосуглобових ін'єкцій препарату Дипроспан® пацієнту слід уникати перевантажень суглоба.
Тривале застосування ГКС може призвести до задньої субкапсулярній катаракти (особливо у дітей), глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та може сприяти розвитку вторинної очної інфекції (грибкової або вірусної).
Необхідно періодично проводити офтальмологічне обстеження, особливо у пацієнтів, які отримують Дипроспан® більше 6 місяців.
При підвищенні артеріального тиску, затримці рідини та натрію хлориду в тканинах та збільшенні виведення калію з організму (менш ймовірні, ніж при застосуванні інших ГКС) пацієнтам рекомендують дієту з обмеженням кухонної солі та додатково призначають калийсодержащие препарати. Всі ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ посилюють виведення кальцію.
При одночасному застосуванні Дипроспана і серцевих глікозидів або препаратів, що впливають на електролітний склад плазми, потрібен контроль водно-електролітного балансу.
З обережністю призначають ацетилсаліцилову кислоту в комбінації з препаратом Дипроспан® при гіпопротромбінемії.
Розвиток вторинної недостатності кори надниркових залоз у зв'язку з дуже швидким скасуванням ГКС можливо протягом декількох місяців після закінчення терапії. При виникненні або загрозі стресової ситуації протягом цього періоду терапію препаратом Дипроспан® слід відновити і одночасно призначити минералокортикоидный препарат (через можливе порушення секреції мінералокортикоїдів). Поступова відміна ГКС дозволяє зменшити ризик розвитку вторинної надниркової недостатності.
На тлі застосування ГКС можлива зміна рухливості та кількості сперматозоїдів.
При тривалій терапії ГКС доцільно розглянути можливість переходу з парентеральних на пероральні ГКС, з урахуванням оцінки співвідношення користь/ризик.
Пацієнтів, які отримують ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ, не слід вакцинувати проти віспи, а також проводити іншу імунізацію, особливо на тлі лікування ГКС у високих дозах, через можливість розвитку неврологічних ускладнень та низьку відповідь імунної реакції (відсутність утворення антитіл). Проведення імунізації можливе при проведенні замісної терапії (наприклад, при первинній недостатності кори надниркових залоз). Використання в педіатрії Діти, у яких проводиться терапія препаратом Дипроспан® (особливо тривала), повинні перебувати під ретельним медичним наглядом на предмет можливого відставання в рості і розвитку вторинної недостатності кори надниркових залоз.Лікарська взаємодія При одночасному призначенні препарату Дипроспан® з фенобарбіталом, рифампіном, фенітоїном або ефедрином можливе прискорення метаболізму бетаметазону при зниженні його терапевтичної активності.
При сумісному застосуванні препарату Дипроспан® та непрямих антикоагулянтів можливі зміни згортання крові, потребують корекції дози.
При сумісному застосуванні препарату Дипроспан® і калийвыводящих діуретиків підвищується ризик розвитку гіпокаліємії.
Дипроспан® може посилювати виведення калію, спричинене амфотерицином Ст.
При одночасному застосуванні ГКС та естрогенів може знадобитися корекція дози препаратів (через небезпеку їх передозування).
Одночасне застосування ГКС та серцевих глікозидів підвищує ризик виникнення аритмії або дигіталісної інтоксикації (через гіпокаліємії).
При комбінованому застосуванні ГКС з НПЗЗ, з етанолом або етаноловмісними препаратами можливе підвищення частоти появи або інтенсивності ерозивно-виразкових уражень ШКТ.
При одночасному застосуванні ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ можуть знижувати концентрацію саліцилатів у плазмі крові.
Одночасне введення ГКС та соматотропіну може призвести до сповільнення абсорбції останнього (слід уникати введення бетаметазону в дозах, що перевищують 0.3-0.45 мг/м2 поверхні тіла на добу).
ГКС можуть впливати на азотний блакитний тетразолевый тест на бактеріальну інфекцію і викликати псевдонегативний результат.Передозування Симптоми: гостре передозування бетаметазону не призводить до загрозливих для життя ситуацій. Введення протягом декількох днів ГКС у високих дозах не призводить до небажаних наслідків, за винятком випадків застосування дуже високих доз або у разі застосування при цукровому діабеті, глаукомі, загостренні ерозивно-виразкових уражень ШКТ або при одночасному застосуванні препаратів дигіталісу, непрямих антикоагулянтів або калийвыводящих діуретиків.
Лікування потрібен ретельний медичний контроль стану пацієнта. Слід підтримувати оптимальне споживання рідини та контролювати вміст електролітів у плазмі та в сечі, особливо співвідношення іонів натрію і калію. При необхідності слід провести відповідну терапію.
