Фармгруппа: Антиагрегантна засіб. Фармдія: Антиагрегантну засіб. Вибірково зменшує зв'язування АДФ з рецепторами на тромбоцитах і активацію рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa під дією АДФ, порушуючи т. о. агрегацію тромбоцитів. Зменшує агрегацію тромбоцитів, викликану ін. агоністами, запобігаючи їх активацію звільненим АДФ, не впливає на активність ФДЕ. Необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитів, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (приблизно 7 днів). Гальмування агрегації тромбоцитів спостерігається через 2 год після прийому (40% інгібування) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому в дозі 50-100 мг/сут. Антиагрегантный ефект зберігається весь період життя тромбоцитів (7-10 днів).Фармакокінетика: Абсорбція та біодоступність - висока; концентрація в плазмі низька та через 2 год після прийому не досягає межі вимірювання (0.025 мкг/л). Зв'язок з білками плазми - 98-94%. Є проліками. Метаболізується в печінці. Активний метаболіт у крові не виявляється. Основною визначається метаболіт - неактивний похідне карбоксилової кислоти, TCmax якого після повторних пероральних доз 75 мг досягається через 1 год (Cmax - близько 3 мг/л). Виведення: нирками - 50%, через кишечник - 46% (протягом 120 год після введення). T1/2 основного метаболіту після разового та повторного прийому - 8 ч. Концентрації виділяються нирками метаболітів - 50%. Концентрація основного метаболіту в плазмі після прийому 75 мг/добу нижче у пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (КК 5-15 мл/хв) у порівнянні з хронічною нирковою недостатністю середньої тяжкості (КК 30-60 мл/хв) та здоровими особами.Показання: Профілактика тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій. У комбінації з АСК для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі: з підйомом сегмента ST при можливості проведення тромболітичної терапії; без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q), у т. ч. у хворих, що піддаються стентування.Протипоказання: Гіперчутливість, тяжка печінкова недостатність, гостра кровотеча (у т. ч. кровотеча з пептичної виразки або внутрішньочерепний крововилив), вагітність і період лактації, дитячий вік до 18 років. Для ЛФ, містять лактозу (додатково): непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю. Помірна печінкова недостатність, ХНН, патологічні стани, що підвищують ризик розвитку кровотечі (у т. ч. травма, операції), схильність до кровотеч, одночасний прийом АСК, варфарину, НПЗП (включаючи інгібітори ЦОГ-2), гепарину та інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa, спадкове зниження функції ізоферменту СУР2С19.Дозування: Внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Для профілактики тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій - по 75 мг 1 раз на добу. У хворих з інфарктом міокарда лікування можна починати з перших днів по 35-й день інфаркту міокарда, а у хворих з ішемічним інсультом - у терміни від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) - починають з одноразового прийому навантажувальної дози - 300 мг, а потім приймають по 75 мг/добу (в комбінації з АСК у дозах 75-325 мг/добу, рекомендована доза - 100 мг/добу). Максимальний сприятливий ефект настає через 3 міс. Курс лікування до 1 року. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) - по 75 мг/добу з початковим однократним прийомом навантажувальної дози у комбінації з АСК та тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію розпочинають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування клопидогрелом повинно починатися без прийому його навантажувальної дози. У пацієнтів з генетично зумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 можливе зменшення ефекту клопідогрелю. Оптимальний режим дозування у таких пацієнтів не встановлено. Досвід застосування у пацієнтів з ХНН або помірним ступенем печінкової недостатності обмежений.Побічна дія: Частота: дуже часто - більше 1/10, часто - понад 1/100 і менше 1/10, нечасто - більш 1/1000 і менш 1/100, рідко - більше 1/10000 і менше 1/1000, дуже рідко - менше 1/10000, включаючи поодинокі випадки. З боку органів кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко - нейтропепия, в т. ч. виражена; дуже рідко - тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія у т. ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія. Алергічні реакції: дуже рідко - анафілактичні реакції, сироваткова хвороба. З боку нервової системи: нечасто - головний біль, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, в т. ч. з летальним результатом; дуже рідко - сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смаку. З боку органів чуття: нечасто - крововилив у кон'юнктиву, очі, сітківку; рідко - вертиго. З боку ССС: часто - гематома; дуже рідко - тяжкі кровотечі, кровотеча з операційної рани, васкуліт, зниження артеріального тиску. З боку дихальної системи: дуже часто - носова кровотеча; дуже рідко - бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легенева кровотеча, кровохаркання. З боку травної системи: часто - діарея, біль у животі, диспепсія, кровотеча з ШКТ; нечасто - виразка шлунка і 12-палої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко - заочеревинний кровотеча; дуже рідко - панкреатит, коліт, в т. ч. виразковий або лімфоцитарний, стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча з ШКТ з летальним результатом. З боку шкірних покривів: часто - підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висип, свербіж, пурпура; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, екзема, червоний плоский лишай. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко - гемартроз, артрит, артралгія, міалгія. З боку сечостатевої системи: нечасто - гематурія; дуже рідко - гломерулонефрит, гіперкреатинемія. Місцеві реакції: часто - кровотечі у місці ін'єкції. Лабораторні показники: нечасто - подовження часу кровотечі. Інші: дуже рідко - гарячка.Передозування: Симптоми: подовження часу кровотечі, геморагічні ускладнення. Лікування: зупинка кровотечі, переливання тромбоцитарної маси.
Взаємодія: Одночасний прийом варфарину з клопидогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується. Призначення інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa, АСК, гепарину спільно з клопидогрелом підвищує ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами може підвищуватися ризик кровотеч. Одночасний прийом з інгібіторами CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується. Активний метаболіт клопидоргела інгібує активність ізоферменту CYP2C9, в результаті чого можуть підвищуватися концентрації фенітоїну, толбутаміду та НПЗП в плазмі.
Особливі вказівки: У випадку хірургічних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування слід припинити за 7 днів до операції. Хворих слід попередити про те, що зупинка виникаючої на фоні застосування препарату кровотечі вимагає більшого часу, вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок незвичної кровотечі. Хворі також повинні інформувати лікаря про прийом препарату, якщо їм чекають оперативні втручання (включаючи стоматологічне) або якщо лікар призначає новий для пацієнта ЛЗ. У період лікування необхідно контролювати показники системи гемостазу (АЧТЧ, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів); регулярно досліджувати функціональну активність печінки. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Не рекомендується призначати пацієнтам з ішемічним інсультом давністю менше 7 днів. ЛФ, містять гидрогенезированное касторое масло, можуть викликати диспепсію і діарею. Дуже рідко на фоні прийому клопідогрелю розвивалася тромботична тромбоцитопенічна пурпура, іноді після його короткочасного застосування. Стан характеризується тромбоцитопенією та микроангиопатической гемолітичної анемії, асоційованої з неврологічними порушеннями, ураженням нирок і лихоманкою. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура - потенційно жизнеугрожающее стан, що потребує негайного лікування, включаючи плазмоферез.
