Цефазоліну натрієва сіль — цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію. Активний відносно грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (штами, що продукують та не продукують пеніциліназу), Streptococcus spp. (у тому числі Streptococcus рпеимопіае), Corynebacterium diphtheriae, Bacillus anthracis; грамнегативних бактерій: Neissеria meningitidis, Neisseria gonorrhoae, Shigella spp., Salmonella spp., Escherichia coli, Klebsiella spp.. Активний також відносно Spirochaetаceae, Leptospira spp.. Неактивний відносно Pseudomonas aeruginosa, індол-позитивних штамів Proteus spp., Mycobacterium tuberculosis, анаеробних бактерій.
Реагує зі специфічними пеніцилінзв'язуючими білками на поверхні цитоплазматичної мембрани, гальмує синтез пептидогликанового шару клітинної стінки (інгібує транспептидазу, пригнічує утворення поперечних зшивок ланцюжків пептидоглікану), вивільняє аутолітичні ферменти клітинної стінки, викликаючи її пошкодження і загибель бактерій. Показання до застосування
Цефазолін застосовується при інфекційно-запальних захворюваннях, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.
Показаннями до застосування препарату є: інфекції верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, інфіковані бронхоектази, бактеріальні пневмонії, емпієма і абсцеси легені); інфекції ЛОР-органів (у тому числі середній отит, мастоїдит); інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі гострий та хронічний пієлонефрит); інфекції жовчовивідних шляхів; інфекції шкіри і м'яких тканин (у тому числі целюліт, бешихове запалення, карбункул, флегмона, ранові та опікові інфекції); інфекції кісток і суглобів (у тому числі остеомієліт, септичний артрит); гінекологічні та післяпологові інфекції (у тому числі септичний аборт, ендометрит, післяпологові інфекції); септицемія, ендокардит, перитоніт, сифіліс, гонорея; профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень. Спосіб застосування
Режим дозування встановлюють індивідуально. Добова доза цефазоліну становить для дорослих від 1 до 4 г (іноді більше) і залежить від тяжкості інфекції, виду збудника та його чутливості до антибіотика. Якщо інфекції, спричинені грампозитивними мікроорганізмами, разова доза цефазоліну для дорослих зазвичай становить 0,25—0,5 г, препарат вводять кожні 8 год При інфекціях дихальних шляхів середньої тяжкості, викликаних пневмококами, при захворюваннях сечовивідних шляхів, обумовлених чутливими до антибіотика мікроорганізмами, призначають по 0,5—1,0 г кожні 12 год. При захворюваннях, викликаних грамнегативними чутливими до антибіотика мікроорганізмами, призначають по 0,5—1,0 г цефазоліну кожні 6-8 год. Добова доза при сепсисі, ендокардиті та інших важких захворюваннях — до 6 р.
Максимальна добова доза препарату — 6 р. Тривалість лікування — 7-10 днів.
Для профілактики післяопераційних інфекцій вводять у дозі 1 г за 30 хв до операції, 0,5—1,0 г — під час операції і по 0,5—1,0 г кожні 6-8 год протягом доби після операції.
Хворим з порушеннями видільної функції нирок цефазоліну натрієву сіль призначають у зменшених дозах щоб уникнути кумуляції. Особливі вказівки
При появі тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозного коліту, цефазоліну натрієву сіль слід відмінити і призначити відповідне лікування. В період лікування пацієнтам слід утримуватися від вживання алкоголю. При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові і функції нирок; слід здійснювати профілактику дисбактеріозу. З обережністю призначають препарат при порушеннях функції печінки і нирок, коліті, зниженні згортання крові. З особливою обережністю застосовується одночасно з петльовими діуретиками. Побічна дія
Нудота, блювання, діарея, болі в епігастральній області, псевдомембранозний коліт, підвищення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза, ЛДГ) в крові, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лімфоцитоз, гемолітична анемія, кандидомікоз, алергічні прояви (шкірні висипання, свербіж, токсичний епідермальний некроз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), реакції в місці введення: утворення інфільтратів і абсцесів, флебітів та тромбофлебітів. Протипоказання
Гіперчутливість, у тому числі до інших бета-лактамних антибіотиків, вагітність, годування груддю (на час лікування припиняють). Безпека препарату у дітей віком до 1 місяця і у недоношених дітей не встановлена, тому застосування цефазоліну натрієвої солі у цієї категорії пацієнтів не рекомендується. Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
Пробенецид уповільнює екскрецію цефазоліну натрієвої солі і сприяє кумуляції. Цефазоліну не можна змішувати натрієву сіль в одному флаконі або шприці з іншими антибіотиками (особливо з антибіотиками групи аміноглікозидів). При значеннях рН розчину понад 8,5 цефазоліну натрієва сіль піддається гідролізу, при рН нижче 4,5 утворюється осад (нерозчинний цефазолін). Передозування
Симптоми: сонливість, парестезії, головний біль, можливі судоми, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Зміни лабораторних показників при передозуванні: підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, зміна функціональних печінкових тестів, позитивна проба Кумбса, тромбоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, подовження протромбінового часу.
Лікування: симптоматична терапія. При виникненні судомних нападів здійснюється протисудомна терапія. У разі тяжкого передозування, особливо у хворих з нирковою недостатністю, застосовують гемодіаліз і гемосорбцію. Склад
Один флакон містить цефазоліну натрієвої солі 500 мг або 1000 мг.
