БРАВАДИН Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блідо-оранжевого кольору, овальні, двоопуклі, з рискою на одній стороні. На зламі - біла шорстка маса з плівковою оболонкою блідо-оранжевого кольору. Склад. 1 таб. ивабрадина гідробромід - 8.796 мг, що відповідає вмісту ивабрадина 7.5 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 96.954 мг, целюлоза мікрокристалічна - 30 мг, повідон - 9 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, кремнію діоксид колоїдний - 0.75 мг, магнію стеарат - 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: Опадрай помаранчевий 03H32599 4.5 мг, у т. ч. гіпромелоза 71.714%, титану діоксид (Е171) 15.936%, тальк 6.972%, пропіленгліколь 4.98%, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0.332%, барвник заліза оксид червоний (Е 172) 0.066%. Клініко-фармакологічна група: Антиангінальний препарат. Селективний інгібітор If-каналів синусового вузла Показання. Стабільна стенокардія. Терапія стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з нормальним синусовим ритмом: — при непереносимості або наявності протипоказань до застосування бета-адреноблокаторів; — у комбінації з бета-адреноблокаторами при неадекватному контролі стабільної стенокардії на фоні оптимальної дози бета-адреноблокатора. Хронічна серцева недостатність. Для зниження частоти розвитку серцево-судинних ускладнень (смертність від серцево-судинних захворювань і госпіталізації у зв'язку з посиленням симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН)) у пацієнтів з ХСН з синусовим ритмом і ЧСС не менше 70 уд/хв. Режим дозування . Внутрішньо, двічі на добу (вранці та ввечері) під час прийому їжі. Стабільна стенокардія. Рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу (по 1 таблетці 5 мг два рази на добу). Через 3-4 тижні терапії доза може бути збільшена до 15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг два рази на добу) залежно від терапевтичного ефекту.
Якщо під час застосування препарату Бравадин ЧСС у спокої урежается менше 50 уд/хв, або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (запаморочення, підвищена стомлюваність або виражене зниження артеріального тиску), дозу препарату Бравадин необхідно зменшити до 2,5 мг (по Уг таблетки 5 мг) два рази на добу.
Терапію препаратом Бравадин слід припинити, якщо при зниженні дози препарату Бравадин ЧСС залишається менше 50 уд/хв або зберігаються симптоми вираженої брадикардії. Хронічна серцева недостатність. Рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу (по 1 таблетці 5 мг два рази на добу). Через 2 тижні терапії доза може бути збільшена до 15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг два рази на добу), якщо ЧСС у спокої стабільно більше 60 уд./хв, або зменшена до 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) два рази на добу, якщо ЧСС стабільно менше 50 уд./хв або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (запаморочення, підвищена стомлюваність або виражене зниження артеріального тиску). Якщо значення ЧСС знаходиться в діапазоні 50-60 уд./хв, рекомендується застосовувати препарат Бравадин в дозі 5 мг два рази на добу. Якщо під час застосування препарату Бравадин ЧСС у спокої урежается менше 50 уд./хв або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією, для пацієнтів, які отримують препарат Бравадин в дозі 5 мг два рази на добу або 7,5 мг двічі на добу, доза препарату повинна бути знижена. Якщо у пацієнтів, які отримують препарат Бравадин в дозі 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) два рази на добу або 5 мг два рази на добу, ЧСС у спокої стабільно більше 60 уд./хв, доза препарату Бравадин може бути збільшена. Якщо ЧСС залишається менше 50 уд./хв або у пацієнта зберігаються симптоми, пов'язані з брадикардією, терапію препаратом Бравадин слід припинити. Пацієнти старше 75 років. Пацієнтам у віці 75 років і старше лікування слід починати з нижчої дози. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) два рази на добу. Надалі доза може бути збільшена. Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок (КК більше 15 мл/хв) коригування дози не потрібно. Рекомендована початкова доза - 10 мг на добу (по 1 таблетці 5 мг два рази на добу). Через 3-4 тижні терапії доза може бути збільшена до 15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг два рази на добу). У зв'язку з недостатністю клінічних даних препарат Бравадин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з КК менше 15 мл/хв. Порушення функції печінки. Корекції дози не потрібно у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (до 7 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Бравадин у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (7 - 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) застосування препарату Бравадин протипоказано. Діти і підлітки. Безпека та ефективність ивабрадина у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. Побічна дія . Застосування ивабрадина вивчався в клінічних дослідженнях з участю майже 14000 пацієнтів. Найбільш часто побічні ефекти носили дозозалежний характер і були пов'язані з механізмом дії ивабрадина. Класифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 1/10 часто від ≥ 1/100 до < 1/10 нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100 рідко від ≥ 1/10000 до < 1/1000 дуже рідко від < 1/10000 частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних.У кожній групі небажані ефекти представлені в порядку зменшення їх серйозності. Порушення з боку органа зору: дуже часто: зміна кольорового сприйняття (фотопсія)*; часто: нечіткість зору. Порушення з боку органу слуху й лабіринтові порушення: нечасто: вертиго. Порушення з боку серця і судин: часто: неконтрольоване артеріального тиску, брадикардія**, AV блокада I ступеня (подовжений інтервал PQ на електрокардіограмі (ЕКГ)), шлуночкова екстрасистолія; нечасто: відчуття серцебиття, надшлуночкові екстрасистолія, виражене зниження АТ, можливо, пов'язане з брадикардією; дуже рідко: фібриляція передсердь, AV блокада II і III ступеня, синдром слабкості синусового вузла. Порушення з боку нервової системи: часто: головний біль (особливо в перший місяць терапії), запаморочення, можливо, пов'язане з брадикардією; частота невідома: непритомність, можливо пов'язане з брадикардією. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: ангіоневротичний набряк, шкірний висип; рідко: шкірний свербіж, еритема, кропив'янка. Порушення з боку ШКТ: нечасто: нудота, запор, діарея. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: м'язові спазми. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: астенія, підвищена стомлюваність, можливо, пов'язані з брадикардією; рідко: нездужання, можливо, пов'язане з брадикардією. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто: гіперурикемія, еозинофілія, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, подовження інтервалу QT на ЕКГ. Зміна кольорового сприйняття (фотопсія) відзначалося у 14,5 % пацієнтів і описувалося як минуще зміна яскравості в обмеженій зоні візуального поля. Як правило, подібні явища провокувалися різким зміною інтенсивності освітлення в зоні зорового поля. В основному, фотопсія з'являлася в перші два місяці терапії з подальшим повторенням. Вираженість фотопсии, як правило, була слабкою або помірною. Фотопсія Протипоказання: — підвищена чутливість до ивабрадину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату; — брадикардія (ЧСС у спокої менше 60 уд/хв (до початку лікування)); — кардіогенний шок; — гострий інфаркт міокарда; — тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст. і діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст.); — тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); — синдром слабкості синусового вузла; — синоатріальна блокада; — нестабільна або гостра серцева недостатність; — наявність штучного водія ритму, що працює в режимі постійної стимуляції; — нестабільна стенокардія; — атріовентрикулярна блокада (AV) III ступеня; — одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450 ЗА4, такими як протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол), антибіотики з групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для прийому всередину, джозамицин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) та нефазодон; — вагітність і період грудного вигодовування; — вік до 18 років (ефективність і безпека препарату у цій віковій групі не вивчалась); — дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю : помірно виражена печінкова недостатність (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), важка ниркова недостатність (КК менше 15 мл/хв), вроджене подовження інтервалу QT, одночасне застосування лікарських засобів (ЛЗ), що подовжують інтервал QT, одночасне застосування помірних інгібіторів та індукторів ізоферменту CYP3A4 і грейпфрутового соку, безсимптомна дисфункція лівого шлуночка, AV блокада II ступеня, недавно перенесений інсульт, пігментна дегенерація сітківки (retinitis pigmentosa), артеріальна гіпотензія, ХСН IV функціонального класу по класифікації NYHA, одночасне застосування з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), урежающими ЧСС (верапаміл або дилтіазем), одночасне застосування з некалийсберегающими діуретиками. Застосування при вагітності і годуванні груддю. Препарат Бравадин протипоказаний для застосування при вагітності у зв'язку з недостатньою кількістю даних з безпеки. Застосування препарату Бравадин в період грудного вигодовування протипоказане. Невідомо чи проникає івабрадин у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Бравадин в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Застосування при порушеннях функції печінки . Корекції дози не потрібно у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (до 7 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Бравадин у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (7 - 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) застосування препарату Бравадин протипоказано. Застосування при порушеннях функції нирок . Пацієнтам з порушенням функції нирок (КК більше 15 мл/хв) коригування дози не потрібно. Рекомендована початкова доза - 10 мг на добу (по 1 таблетці 5 мг два рази на добу). Через 3-4 тижні терапії доза може бути збільшена до 15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг два рази на добу). У зв'язку з недостатністю клінічних даних препарат Бравадин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з КК менше 15 мл/хв. Застосування у дітей. Безпека та ефективність ивабрадина у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. Застосування у літніх пацієнтів. Пацієнтам у віці 75 років і старше лікування слід починати з нижчої дози. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) два рази на добу. Надалі доза може бути збільшена. Особливі вказівки. Порушення серцевого ритму. Препарат Бравадин неефективний при лікуванні або для профілактики аритмії, його ефективність знижується при виникненні тахіаритмії (наприклад, шлуночкової або надшлуночкової тахікардії). Застосування препарату Бравадин не рекомендується у пацієнтів з фібриляцією передсердь (миготлива аритмія) або іншими видами аритмій, пов'язаних з функцією синусового вузла.
При застосуванні препарату Бравадин рекомендується проводити клінічне спостереження за пацієнтами на предмет виявлення фібриляції передсердь (пароксизмальна або постійна форма), що включає дослідження ЕКГ при наявності клінічних показань (наприклад, погіршення перебігу стенокардії, поява відчуття серцебиття, нерегулярність серцевого ритму).
Ризик розвитку фібриляції передсердь може підвищуватися у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Бравадин. Фібриляція передсердь частіше зустрічалась серед пацієнтів, які одночасно приймають івабрадин з аміодароном або антиаритмічними препаратами I класу. Пацієнти з ХСН та порушеннями внутрішньошлуночкової провідності (блокада лівої або правої ніжки пучка Гіса) і шлуночкової диссинхронией повинні перебувати під ретельним наглядом. АV блокада II ступеня
Застосування препарату Бравадин не рекомендується у пацієнтів з AV блокадою II ступеня. Застосування препарату Бравадин протипоказано пацієнтам з ЧСС менше 60 уд/хв у стані спокою до початку терапії. Якщо при застосуванні препарату Бравадин ЧСС у спокої урежается менше 50 уд/хв або у пацієнта спостерігаються симптоми, пов'язані з брадикардією (запаморочення, підвищена стомлюваність або виражене зниження артеріального тиску), дозу препарату необхідно зменшити. Якщо при зниженні дози препарату Бравадин ЧСС залишається менше 50 уд/хв або зберігаються симптоми, пов'язані з брадикардією, терапію препаратом Бравадин слід припинити.
Комбіноване застосування у складі антиангиналъной терапії Одночасне застосування препарату Бравадин з БМКК, урежающими пульс (верапаміл, дилтіазем) не рекомендується. При одночасному застосуванні з нітратами або БМКК, похідними дигідропіридину (амлодипін), зміни профілю безпеки проведеної терапії не відмічалося. Не встановлено, що одночасне застосування з БМКК, похідними дигідропіридину, підвищує ефективність ивабрадина.
Хронічна серцева недостатність. Можливість застосування препарату Бравадин розглядається тільки у пацієнтів зі стабільним перебігом ХСН. При застосуванні препарату Бравадин у пацієнтів з ХСН IV функціонального класу по класифікації NYHA слід дотримуватися обережності у зв'язку з обмеженою кількістю даних щодо застосування у цієї групи пацієнтів.
Інсульт. Не рекомендується застосування препарату Бравадин відразу після перенесеного інсульту через відсутність даних щодо ефективності та безпеки в цей період.
Зорові функції. Препарат Бравадин впливає на функцію сітківки ока. В даний час не було виявлено токсичного впливу на сітківку ока, однак вплив препарату Бравадин на сітківку ока при тривалому застосуванні (понад 1 рік) на даний момент невідомо. При виникненні будь-яких порушень зорового сприйняття, не описаних в цій інструкції, застосування препарату Бравадин слід припинити. При застосуванні препарату Бравадин у пацієнтів з пігментного дегенерацією сітківки слід дотримуватися обережності. Артеріальна гіпотензія. Препарат Бравадин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з артеріальною гіпотензією (недостатня кількість клінічних даних). Застосування препарату Бравадин протипоказано у пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпотензією (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст. і діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст.). Фібриляція передсердь (миготлива аритмія) - порушення серцевого ритму Не доведено збільшення ризику розвитку важкої брадикардії на фоні застосування препарату Бравадин при відновленні синусового ритму під час фармакологічної кардиоверсии. Тим не менш, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості даних, при можливості відстрочити планову електричну кардіоверсію, застосування препарату Бравадин слід припинити за 24 години до її проведення. Застосування у пацієнтів із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT або у пацієнтів, які приймають ЛЗ, що подовжують інтервал QT Препарат Бравадин не застосовується у пацієнтів з вродженим синдромом подовженого інтервалу QT, а також у пацієнтів, які приймають ЛЗ, що подовжують інтервал QT. При необхідності одночасного застосування вимагається суворий контроль ЕКГ. Уражень ЧСС внаслідок застосування препарату Бравадин може посилити подовження інтервалу QT і спровокувати розвиток важкої форми аритмії, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Пацієнти з артеріальною гіпертензією, яким потрібна зміна гіпотензивної терапії. У клінічному дослідженні випадки підвищення артеріального тиску зустрічалися частіше у групі пацієнтів, що приймали івабрадин (7,1 %), порівняно з групою плацебо (6,1 %). Такі випадки особливо часто зустрічалися безпосередньо після зміни гіпотензивної терапії, носили тимчасовий характер і не впливали на ефективність терапії ивабрадином. При зміні гіпотензивної терапії у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Бравадин, слід контролювати АТ через певні інтервали часу. Помірна печінкова недостатність. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарат Бравадин у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Важка ниркова недостатність. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарат Бравадин у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 15 мл/хв). Спеціальна інформація з допоміжних речовин. Препарат Бравадин містить лактозу, тому препарат протипоказаний пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції. Вплив на здатність керування автотранспортом та іншими технічними пристроями. Було проведено дослідження з метою оцінити можливий вплив ивабрадина на здатність керувати автомобілем за участю здорових добровольців, за результатами якого здатність керувати автомобілем не змінювалася. Однак у постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки погіршення здатності керувати автотранспортом внаслідок симптомів, пов'язаних з порушенням зору. Препарат Бравадин може викликати тимчасове зміна кольорового сприйняття (переважно у вигляді фотопсии), що повинно братися до уваги при керуванні автотранспортом або іншими механізмами при різкій зміні інтенсивності світла, особливо в нічний час. Передозування. Симптоми. Передозування препарату Бравадин може призводити до тяжкої і тривалої брадикардії.Лікування. Лікування тяжкої брадикардії симптоматичне і повинно здійснюватися в умовах спеціалізованих відділень стаціонару. У разі поєднання брадикардії з порушенням показників гемодинаміки необхідно застосування бета-адреноміметиків (ізопреналін). При необхідності - установка штучного водія ритму. Лікарська взаємодія. Фармакодинамічна взаємодія. Одночасне застосування не рекомендується ЛЗ, що подовжують інтервал QT: - антиаритмічні засоби, що подовжують інтервал QT (наприклад, хінідин, дизопірамід, бепридил, соталол, ібутилід, аміодарон); - ЛЗ, що подовжують інтервал QT, які не відносяться до антиаритмічних засобів (наприклад, пімозид, зипрасидон, сертиндол, мефлохін, галофантрин, пентамідин, цизаприд, еритроміцин для внутрішньовенного введення). Одночасне застосування ивабрадина та ЛЗ, що подовжують інтервал QT, не рекомендується, оскільки уражень ЧСС може викликати додаткове подовження інтервалу QT. При необхідності одночасного застосування потрібен ретельний контроль ЕКГ.
Одночасне застосування, що вимагає обережності Некалийсберегающие діуретики (тіазидні та «петльові») Гіпокаліємія може підвищити ризик розвитку аритмії. Оскільки застосування ивабрадина може викликати брадикардію, поєднання гіпокаліємії та брадикардії є сприяючим фактором для розвитку важкої форми аритмії, особливо у пацієнтів з синдромом подовженого інтервалу QT, як вродженим, так і викликаним застосуванням ЛЗ. Фармакокінетична взаємодія. Цитохром Р450 ЗА4 (ізофермент CYP3A4) Івабрадин піддається метаболізму в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 і є дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Не впливає на метаболізм та концентрацію у плазмі крові інших субстратів (сильних, помірних і слабких інгібіторів) ізоферменту CYP3A4. Інгібітори та індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть вступати у взаємодію з ивабрадином і надавати клінічно значущий вплив на його метаболізм та фармакокінетичні властивості. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 підвищують, а індуктори ізоферменту CYP3A4 знижують концентрацію ивабрадина в плазмі крові. Підвищення концентрації ивабрадина в плазмі крові може викликати ризик розвитку важкої брадикардії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Одночасне застосування ивабрадина з іншими помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, флуконазол) можливо, якщо ЧСС у спокої становить понад 60 уд/хв. Рекомендована початкова доза ивабрадина 2,5 мг два рази на добу. Необхідний контроль ЧСС. Грейпфрутовий сік. При одночасному застосуванні з грейпфрутовим соком відзначалося підвищення концентрації ивабрадина в плазмі крові в два рази. Під час застосування ивабрадина вживання грейпфрутового соку не рекомендується. Індуктори ізоферменту CYP3A4. Індуктори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, барбітурати, фенітоїн і ЛЗ, що містять Звіробій продірявлений) можуть знижувати концентрацію в плазмі крові та активність ивабрадина і вимагати підбору більш високої дози ивабрадина. Одночасне застосування ивабрадина в дозі 10 мг два рази на добу та ЛЗ, що містять Звіробій продірявлений, знижує AUC ивабрадина в 2 рази. Одночасне застосування ЛЗ, що містять Звіробій продірявлений, і ивабрадина не рекомендується. Одночасне застосування з іншими ЛЗ. Відсутня клінічно значущий вплив на фармакодинаміку і фармакокінетику ивабрадина при одночасному застосуванні з інгібіторами протонної помпи (омепразол, лансопразол), інгібіторами фосфодіестерази-5 (силденафіл), інгібіторами ГМГ-КоА редуктази (симвастатин), БМКК (амлодипін, лацидипін), дигоксином і варфарином. Івабрадин не чинить клінічно значущого впливу на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, фармакокінетику і фармакодинаміку дигоксину, варфарину і на фармакодинаміку ацетилсаліцилової кислоти. Одночасне застосування ивабрадина та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, бета-адреноблокаторів, діуретиків, антагоністів альдостерону, нітратів короткої та пролонгованої дії, інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, фібратів, інгібіторів протонної помпи, гіпоглікемічних засобів для прийому всередину, ацетилсаліцилової кислоти та інших антиагрегантных коштів не супроводжувалося зміною профілю безпеки проведеної терапії. Умови і терміни зберігання. При температурі не вище 25°С, в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 3 роки
