Бипрол 5мг №100 таблетки

ДОЗУВАННЯ
Приймають внутрішньо, вранці, натщесерце, таблетки не розжовують.
Препарат призначають в дозі 5 мг 1 раз/добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз/добу. Максимальна добова доза - 20 мг.
У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК менше 20 мл/хв або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза - 10 мг.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Симптоми: аритмії, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV-блокада, виражене зниження артеріального тиску, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів пальців і долонь, утруднене дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.
Лікування: промивання шлунка, призначення адсорбентів. При необхідності проводять симптоматичну терапію: при розвиненій AV-блокаді-в/в введення атропіну (1-2 мг), епінефрину або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії - лідокаїн (препарати I класу не застосовуються). При зниженні артеріального тиску хворий повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легенів, вводять в/в плазмозамінні розчини; при неефективності - введення епінефрину, допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропного та інотропного дії та усунення вираженого зниження АТ). При серцевій недостатності призначають серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах – в/в діазепам; при бронхоспазмі - бета2-адреностимулятори інгаляційно. ВАГІТНІСТЬ ТА ЛАКТАЦІЯ
Застосування препарату при вагітності і в період лактації можливо в тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та дитини. ПОБІЧНІ ДІЇ
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, головний біль, розлади сну, депресія, занепокоєння, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, парестезії в кінцівках (у хворих з синдромом переміжної кульгавості і синдромом Рейно), тремор.З боку органа зору: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість і болючість очей, кон'юнктивіт.З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, порушення провідності міокарда, AV блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), аритмії, ослаблення скоротливості міокарда, розвиток (збільшення) хронічної серцевої недостатності (набряк щиколоток, стоп; задишка), зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, прояви ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), біль у грудях, синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення АТ).З боку травної системи: сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота, блювота, біль у животі, запори або діарея, зміна активності ферментів печінки (підвищення АЛТ і ACT), рівня білірубіну, порушення функції печінки (темна сеча, жовтушність склер або шкіри, холестаз), зміна смаку.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення дихання при призначенні у високих дозах (втрата селективності) та/або у схильних пацієнтів - ларинго - і бронхоспазм.З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет 2 типу), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдне стан.Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип, кропив'янка.Дерматологічні реакції: посилення потовиділення, гіперемія шкіри, висип, псоріазоподібні шкірні реакції, загострення симптомів псоріазу.З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія (незвичні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку статевої системи: ослаблення лібідо, зниження потенції.
Інші: біль у спині, артралгія, зміна рівня тригліцеридів, синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення АТ).Вплив на плід: на тлі застосування препарату можливі внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія плода.
УМОВИ І ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ
Список Б. Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності - 3 роки. СВІДЧЕННЯ
— артеріальна гіпертензія;
— ІХС: профілактика нападів стенокардії.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
— шок (у т. ч. кардіогенний);
— колапс;
— набряк легенів;
— гостра серцева недостатність;
— хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
— AV-блокада II і III ступеня;
— синоатріальна блокада;
— синдром слабкості синусового вузла;
— виражена брадикардія;
— стенокардія Принцметала;
— кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);
— артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст., особливо при інфаркті міокарда);
— бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень в анамнезі;
— одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО типу B);
— пізні стадії порушення периферичного кровообігу (хвороба Рейно);
— феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
— метаболічний ацидоз;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторами.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з печінковою недостатністю, хронічною нирковою недостатністю, міастенією, тиреотоксикозом, цукровий діабет, AV-блокадою I ступеня, депресією (в т. ч. в анамнезі), псоріаз, а також особам літнього віку.
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ
Контроль стану хворих, які приймають Бипрол, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування - щодня, потім 1 раз на 3-4 міс), проведення ЕКГ, визначення глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 місяців). У літніх пацієнтів рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих з захворюваннями органів дихання в анамнезі.
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд./хв.
Приблизно у 20% пацієнтів зі стенокардією бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини - важкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд./мін) і підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субэндокардиальный кровотік.У пацієнтів-курців ефективність бета-адреноблокаторів нижче.Пацієнти, що використовують контактні лінзи, повинні враховувати, що на тлі лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.При використанні у хворих з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнута ефективна блокада альфа-адренорецепторів).При тиреотоксикозі Бипрол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки в такому випадку можливе посилення симптомів.При цукровому діабеті препарат може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинений лише через декілька днів після відміни Бипрола.Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом.У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування, відміну препарату проводять за 48 год до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед операцією, йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути в/в введенням атропіну (1-2 мг).Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (у т. ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.Пацієнтам з бронхоспастическими станами або захворюваннями можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у випадку непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.У разі виявлення у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд./хв), вираженого зниження АТ (систолічний АТ нижче 100 мм рт. ст.), AV-блокади необхідно зменшити дозу або припинити лікування.Рекомендується припинити терапію при розвитку депресії.Не можна різко переривати лікування з-за небезпеки розвитку важких аритмій і інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (на 25% в 3-4 дні)