Спосіб застосування Бинелол® слід приймати внутрішньо, в один і той же час доби незалежно від прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини.
Середня добова доза для лікування артеріальної гіпертензії та ІХС складає 2.5-5 мг 1 раз/Можливе застосування препарату в монотерапії або у складі комбінованої терапії.
У хворих з нирковою недостатністю, а також у пацієнтів у віці старше 65 років початкова доза становить 2.5 мг/
При необхідності добову дозу можна збільшити до 10 мг (в один прийом).
Лікування хронічної серцевої недостатності повинно починатися з поступового збільшення дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримуючої дози.
Підбір дози на початку лікування необхідно здійснювати за наступною схемою, витримуючи тижневі інтервали і грунтуючись на переносимість цієї дози пацієнтом: доза-1.25 мг 1 раз/може бути збільшена спочатку до 2.5-5 мг, а потім — до 10 мг 1 раз/ Показання до застосування — артеріальна гіпертензія;
— ІХС: профілактика нападів стенокардії напруги;
— хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Протипоказання — виражені порушення функції печінки;
— гостра серцева недостатність;
— хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (що вимагає в/в введення препаратів, що володіють інотропним ефектом);
— кардіогенний шок;
— синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоаурикулярную блокаду;
— AV-блокада II і III ступеня (без штучного водія ритму);
— бронхоспазм і бронхіальна астма;
— нелікована феохромоцитома;
— депресія;
— метаболічний ацидоз;
— виражена брадикардія (ЧСС менше 50 уд./хв);
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.);
— важкі облітеруючі захворювання периферичних судин (переміжна кульгавість, синдром Рейно);
— міастенія;
— вік до 18 років;
— непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози;
— підвищена чутливість до небивололу або одного з компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності, цукровому діабеті, гіперфункції щитовидної залози, алергічних захворюваннях в анамнезі, псоріазі, AV-блокаді I ступеня, стенокардії Принцметала, хронічної обструктивної хвороби легенів, пацієнтів старше 65 років.
Фармакологічні властивості Кардіоселективний ліпофільний бета1-адреноблокатор III покоління з вазодилатирующими властивостями. Надає гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Знижує підвищений АТ у спокої, при фізичному напруженні і стресі. Конкурентно й вибірково блокує синаптичні і постсинаптичні β1-адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатирующего фактора оксиду азоту (NO).
Небіволол являє собою рацемат, який складається з двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небівололу) та RSSS-небівололу (L-небівололу), що поєднує два фармакологічних дії:
— D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатором β1-адренорецепторів (спорідненість до β1-адренорецепторами в 293 рази вище, ніж до β2-адренорецепторами).
— L-небіволол має м'яку судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення релаксуючого фактора (NO) з ендотелію судин.
Гіпотензивний ефект розвивається на 2-5-й день лікування, стабільна дія відмічається через 1 місяць. Антигіпертензивний ефект зберігається при тривалому лікуванні.
Гіпотензивна дія зумовлена також зменшенням активності ренін-ангіотензинової системи (прямо не корелює зі зміною активності реніну в плазмі крові).
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Небіволол урежает ЧСС і артеріального тиску в спокої і при фізичному навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, знижує ОПСС, покращує діастолічну функцію серця (знижує тиск наповнення), збільшує фракцію викиду.
Знижуючи потребу міокарда в кисні (уражень ЧСС, зниження переднавантаження і постнавантаження), зменшує кількість і тяжкість нападів стенокардії і підвищує переносимість фізичного навантаження.
Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням патологічного автоматизму серця (у т. ч. в патологічному вогнищі) та уповільненням AV-провідності. Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину небіволол швидко абсорбуються з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію, тому небіволол можна приймати незалежно від прийому їжі. Біодоступність складає в середньому 12% у пацієнтів з «швидким» метаболізмом та є майже повною в пацієнтів з «повільним» метаболізмом. Ефективність небівололу не залежить від швидкості метаболізму. Розподіл
Кліренс у плазмі крові у більшості пацієнтів («швидким» метаболізмом) досягається протягом 24 год., а для гідроксиметаболітів — через кілька діб. Концентрації в плазмі крові 1-30 мкг/л пропорційні дозі.
Зв'язування з білками плазми крові (переважно з альбуміном) для D-небівололу становить 98.1%, а для L-небівололу – 97.9%.
Метаболізм
Небіволол активно метаболізується, частково з утворенням активних гідроксиметаболітів. Швидкість метаболізму небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання генетично визначена окисним поліморфізмом і залежить від ізоферменту CYP2D6.
Виведення
Через тиждень після введення 38% (кількість незміненої активної речовини становить менше 0.5%) дози виводиться нирками і 48% — через кишечник. У пацієнтів з «швидким» метаболізмом значення Т1/2 енантіомерів небівололу з плазми становлять у середньому 10 ч. У пацієнтів з «повільним» метаболізмом ці значення у 3-5 разів збільшуються.
У пацієнтів з «швидким» метаболізмом значення T1/2 гідроксиметаболітів обох енантіомерів з плазми крові становлять у середньому 24 год, у пацієнтів з «повільним» метаболізмом ці значення приблизно в 2 рази збільшуються.
На фармакокінетику небівололу не впливає вік і стать пацієнтів.
Вагітність і період лактації При вагітності препарат призначають тільки за суворими показаннями, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода (у зв'язку з можливим розвитком у новонародженого брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та паралічу дихання). Лікування необхідно перервати за 48-72 години до пологів. У тих випадках, коли це неможливо, необхідно забезпечувати суворе спостереження за новонародженими протягом 48-72 год після розродження.
Дослідження на тваринах показали, що небіволол екскретується з грудним молоком. Якщо застосування препарату в період лактації, грудне вигодовування необхідно припинити. Побічні дії З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість, парестезії (від 1% до 10%); дуже рідко — депресія, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння, кошмарні сновидіння, галюцинації, психоз, судоми.
З боку травної системи: нудота, запор, метеоризм, діарея, сухість у роті (>1%).
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, гостра серцева недостатність, AV-блокада, ортостатична гіпотензія, загострення переміжної кульгавості, задишка; дуже рідко — порушення ритму серця, синдром Рейно, периферичні набряки, кардіалгії.
Інші: бронхоспазм (у т. ч. при відсутності обструктивних захворювань легень в анамнезі), фотодерматоз, гіпергідроз, риніт, загострення перебігу псоріазу, порушення зору, сухість очей. Передозування Симптоми: зниження артеріального тиску, нудота, блювання, ціаноз, синусова брадикардія, AV-блокада, бронхоспазм, кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, зупинка серця.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. У разі вираженого зниження АТ необхідно надати пацієнту горизонтальне положення з піднятими ногами, при необхідності в/в введення рідини і вазопресорів; в якості наступних заходів можливе призначення 1-10 мг глюкагону. При брадикардії вводять в/в 0.5-2 мг атропіну, при відсутності позитивного ефекту можлива постановка трансвенозного або внутрішньосерцевого електростимулятора. При AV-блокаді (II і III ступені) рекомендується в/в введення бета-адреностимуляторів, при їх неефективності слід розглянути питання про постановку штучного водія ритму. При серцевій недостатності лікування починають із введення серцевих глікозидів та діуретиків, при відсутності ефекту доцільно введення допаміну, добутаміну або вазодилататорів. При бронхоспазмі призначають в/в бета2-адреноміметики. При шлуночковій екстрасистолії — лідокаїн (не можна вводити антиаритмічні засоби класу I A). При судомах – в/в діазепам.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів з блокаторами повільних кальцієвих каналів (БМКК) (верапаміл і дилтіазем) посилюється негативне дію на скоротність міокарда і AV-провідність. Протипоказано в/в введення верапамілу на фоні прийому небівололу.
При поєднанні з гіпотензивними засобами, нітрогліцерином або БМКК може розвинутися виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами I класу і з аміодароном можливе посилення негативного інотропного дії і подовження часу проведення збудження по предсердиям.
При одночасному застосуванні небівололу з серцевими глікозидами не виявлено посилення впливу на уповільнення AV-провідності.
Одночасне застосування небівололу та препаратів для загальної анестезії може викликати пригнічення рефлекторної тахікардії і збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
Клінічно значущої взаємодії небівололу та НПЗП не встановлено. Ацетилсаліцилова кислота у якості антиагрегантного засобу може застосовуватися одночасно з небівололом.
Одночасне застосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів і похідних фенотіазину може посилювати гіпотензивну дію небівололу.
Фармакокінетична взаємодія
При одночасному застосуванні з препаратами, які інгібують зворотне захоплення серотоніну, або іншими засобами, биотрансформирующимися з участю ізоферменту CYP2D6, метаболізм небівололу сповільнюється.
При одночасному застосуванні небіволол не чинив впливу на фармакокінетичні параметри дигоксину.
При одночасному застосуванні з циметидином концентрація небівололу в плазмі крові збільшується (дані про вплив на фармакологічні ефекти препарату відсутні).
Одночасне застосування ранітидину не чинило впливу на фармакокінетичні параметри небівололу.
При одночасному застосуванні небівололу з никардипином концентрації активних речовин у плазмі крові дещо збільшувалися, проте це не має клінічного значення.
Одночасний прийом етанолу, фуросеміду або гідрохлоротіазиду не впливав на фармакокінетику небівололу.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії небівололу та варфарину.
При одночасному застосуванні симпатоміметичні засоби пригнічують активність небівололу. Особливі вказівки Скасування бета-адреноблокаторів слід проводити поступово, протягом 10 днів (до 2-х тижнів у пацієнтів з ІХС).
Контроль АТ і ЧСС на початку прийому препарату повинен бути щоденним.
У літніх пацієнтів необхідний контроль функції нирок (1 раз на 4-5 місяців).
При стенокардії напруги доза препарату повинна забезпечити ЧСС у спокої в межах 55-60 уд./хв, при навантаженні – не більше 110 уд./хв.
Бета-адреноблокатори можуть викликати брадикардію, тому дозу слід знизити, якщо ЧСС менше 50-55 уд./хв.
При вирішенні питання про призначення препарату Бинелол® пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату і можливий ризик загострення псоріазу.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.
При проведенні хірургічних втручань слід попередити лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори.
Небіволол не впливає на рівень глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при лікуванні цих пацієнтів, оскільки Бинелол® може маскувати певні симптоми гіпоглікемії (наприклад, тахікардію), викликані застосуванням гіпоглікемічних засобів.
У хворих на цукровий діабет контроль вмісту глюкози в плазмі крові слід проводити 1 раз у 4-5 місяців.
Бета-адреноблокатори слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, оскільки може посилитися бронхоспазм.
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів і тяжкість анафілактичних реакцій.
Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижчий, ніж у некурящих пацієнтів.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Дослідні роботи показали, що небіволол не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Пілотам льотного складу з м'якою ступенем артеріальної гіпертензії (допущеним до льотної роботи) препарат призначають у початковій дозі 2.5 мг. надалі (не раніше, ніж через 2 тижні) при гарній переносимості лікування і недостатній контроль ПЕКЛО можливо підвищення дози 2.5 мг. Рекомендована доза — 5 мг/У деяких пацієнтів можуть виникати побічні ефекти, найчастіше запаморочення, із-за зниженого АТ. При виникненні таких ефектів пацієнту не слід керувати транспортними засобами або займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують особливої уваги і швидкості психомоторних реакцій. Дані ефекти виникають найчастіше відразу після початку лікування або при підвищенні дози.
Умови зберігання Список Б. Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності — 3 роки.
