Спосіб застосування Препарат призначають внутрішньо під час їжі. Дозу слід підбирати індивідуально завивисомти від реакации на лікування.
Для дорослих доза становить 24-48 мг/Доза/кратність прийому Бетасерк® 8 мг Бетасерк® 16 мг Бетасерк® 24 мг 1-2 таблетки 31/2-1 таблетки 31 таблетки 2
Таблетку 16 мг таблетку і 24 мг можна розділити на 2 рівні частини. Для цього слід помістити таблетку на тверду поверхню рискою догори і натиснути на неї великим пальцем.
Поліпшення іноді спостерігається лише через декілька тижнів лікування, а стабільний терапевтичний ефект — після кількох місяців лікування. Є дані про те, що призначення препарату на початку захворювання запобігає його прогресуванню і/або потрею слуху на пізніх стадіях.
У пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. Показання до застосування Синдром Меньєра, що характеризується наступними основними симптомами:
Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення (вертиго).
Протипоказання — підвищена чутливість до компонентів препарату.
Бетасерк® не рекомендується для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності і безпеки.
Фармакологічні властивості Синтетичний аналог гістаміну. Агоніст гістамінових Н1-рецепторів судин внутрішнього вуха і антагоніст гістамінових H3-рецепторов вестибулярних ядер ЦНС. Згідно доклінічних досліджень за рахунок розслаблення прекапилярных сфінктерів судин внутрішнього вуха покращує кровообіг в судинній поличці внутрішнього вуха.<br />Дозозалежно знижує генерацію потенціалів дії у нейронах латеральних і медіальних вестибулярних ядер. Прискорює відновлення вестибулярної функції після однобічної вестибулярної нейрэктомии, прискорюючи і полегшуючи центральну вестибулярну компенсацію (за рахунок антагонізму з гістаміновими H3-рецептори). Полегшує симптоми при синдромі Меньєра і вертиго.
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо бетагістин швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Після всмоктування препарат швидко і майже повністю метаболізується з утворенням неактивного метаболіту 2-пиридилуксусной кислоти.
При прийомі препарату в дозуванні 8-48 мг близько 85% початкової дози виявляється в сечі у вигляді 2-пиридилуксусной кислоти. Виведення бетагістину нирками або через кишечник незначно. Швидкість виведення залишається постійною при пероральному прийомі 8-48 мг препарату, вказуючи на лінійність фармакокінетики бетагістину, і дозволяє припустити, що задіяний метаболічний шлях залишається ненасиченим. При прийомі препарату з їжею максимальна концентрація препарату в крові нижче, ніж при прийомі натще. Однак сумарна абсорбція бетагістину однакова в обох випадках, що вказує на те, що прийом їжі лише уповільнює всмоктування бетагістину.
Вагітність і період лактації Наявних даних про застосування бетагістину у вагітних жінок недостатньо. Потенційний ризик для людини невідомий. Застосування препарат Бетасерк® при вагітності можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Невідомо, чи виділяється бетагістин з грудним молоком. Не слід призначати препарат у період грудного вигодовування. Питання про призначення препарату Бетасерк® матері слід приймати тільки після зіставлення користі грудного вигодовування з потенційним ризиком для дитини грудного віку. Побічні дії У процесі клінічних досліджень
З боку травної системи: при проведенні клінічних досліджень часто (від ≥ 1/100 до <1/10) — нудота та диспепсія.
У процесі постмаркетингового застосування і за даними наукової літератури
З боку травної системи: наявних даних недостатньо, щоб оцінити частоту — блювання, шлунково-кишкові болі, здуття живота. Як правило, ці ефекти зазвичай зникають після прийому препарату одночасно з їжею або після зменшення дози.
Алергічні реакції: наявних даних недостатньо, щоб оцінити частоту — реакції гіперчутливості, у т. ч. ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж, висипання, анафілактична реакція. Передозування Відомо кілька випадків передозування препарату.
Симптоми: після прийому препарату в дозах до 640 мг можливі легкі і помірні нудота, сонливість, біль у животі. При навмисному прийомі бетагістину в підвищених дозах спостерігалися серйозніші ускладнення (судоми, серцево-легеневі ускладнення), особливо у поєднанні з передозуванням інших лікарських засобів.
Лікування: проведення симптоматичної терапії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами Дослідження in vivo, спрямовані на вивчення взаємодії з іншими лікарськими препаратами не проводились.
Дані дослідження in vitro дозволяють передбачити відсутність інгібірування активності ізоферментів системи цитохрому Р450 in vivo.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про прийом будь-яких лікарських засобів в даний час або в недавньому минулому. Особливі вказівки З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі. У період застосування препарату пацієнти з феохромоцитомою і бронхіальною астмою повинні знаходитись під медичним наглядом.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Вважається, що вплив бетагістину на здатність до керування автотранспортом та іншими механізмами відсутні або незначно, оскільки у ході клінічних досліджень, пов'язаних із застосуванням бетагістину, ефектів, що потенційно впливають на цю здатність, не виявлено.
Умови зберігання Список Б. Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності — 5 років.
