Фармацевтичне дія Інгібітор АПФ - гіпотензивний препарат, механізм дії пов'язаний із зменшенням утворення з ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується ОПСС, систолічний і діастолічний АТ, пост - і переднавантаження на міокард. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення ЧСС не відзначається. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез Pg. Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому його рівні. Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровообіг у судинах мозку підтримується на достатньому рівні і на фоні зниженого тиску. Підсилює коронарний і нирковий кровотік. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда і міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Знижує агрегацію тромбоцитів. Подовжує тривалість життя у хворих серцевою недостатністю, уповільнює прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, без клінічних проявів недостатності кровообігу. Володіє деяким діуретичним ефектом. Зменшує внутриклубочковую гіпертензію, сповільнюючи розвиток гломерулосклероза і ризик виникнення ХНН. Еналаприл є "проліками": в результаті його гідролізу утворюється эналаприлат, який і інгібує АПФ. Час настання гіпотензивного ефекту при пероральному прийомі - 1 год, він досягає максимуму через 4-6 год і зберігається до 24 год. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня АТ необхідна терапія протягом декількох тижнів. При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому лікуванні — 6 місяців і більше. Протипоказання Гіперчутливість до еналаприлу або ін інгібіторів АПФ, вагітність, період лактації. З обережністю – ангіоневротичний набряк в анамнезі на фоні терапії інгібіторами АПФ, спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, аортальний стеноз, цереброваскулярні захворювання (у т. ч. недостатність мозкового кровообігу), ІХС, коронарна недостатність, тяжкі аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (в т. ч. ВКВ, склеродермія), пригнічення кістковомозкового кровотворення, цукровий діабет, гіперкаліємія, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирок, ниркова та/або печінкова недостатність, дієта з обмеженням натрію, стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювота), похилий вік, дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не досліджені). Особливі вказівки Побічні дії: З боку ССС: надмірне зниження АТ, ортостатичний колапс, рідко - загрудинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов'язані з вираженим зниженням АТ), аритмії (передсердна бради - або тахікардія, мерехтіння передсердь), серцебиття, тромбоемболія гілок легеневої артерії, болі в області серця, непритомність. З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, безсоння, парестезії, неспокій, депресія, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідко при застосуванні високих доз - нервозність, депресія, парестезії. З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху і зору, шум у вухах. З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, диспептичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, болі у ділянці живота), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки і жовчовиділення, гепатит, жовтяниця. З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт. Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані, дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пухирчатка (пемфігус), свербіж, кропив'янка, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит. З боку лабораторних показників: гіперкреатинемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, зниження вмісту Hb та гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія. Інші: алопеція, зниження лібідо, припливи. Передозування. Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень; судоми, ступор. Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показані промивання шлунка та прийом всередину сольового розчину, в більш серйозних випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: в/в введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності - в/в введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення эналаприлата - 62 мл/хв).
