Фармакологічна дія Блокує гістамінові Н1-рецептори і м-холінорецептори центральної нервової системи. Пригнічує вестибулярний апарат внутрішнього вуха, діючи в першу чергу на отоліти, у високих дозах — на напівкружні канали. Основний ефект дименгидринаті реалізується за рахунок блокади м-холінорецепторів. Чинить протиблювотну, седативну дію, усуває запаморочення. Показання Морська і повітряна хвороба. Профілактика і лікування симптомів вестибулярних і лабіринтні порушення (запаморочення, нудота, блювання), за винятком симптомів, викликаних протипухлинною терапією. Симптоматична терапія хвороби Меньєра. Протипоказання Гіперчутливість до дименгидринату або інших компонентів препарату, дитячий вік до 6 років, період грудного вигодовування. Застосування при вагітності і годуванні грудьми Застосування препарату в період вагітності можливо тільки у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Застосування препарату в період годування груддю протипоказане. При необхідності застосування препарату, годування груддю слід припинити. Склад 1 таблетка містить: активна речовина: дименгідринат 50,0 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 40,0 мг, 4,0 мг повідон, кросповідон 10,0 мг, манітол 90,0 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 4,0 мг, магнію стеарат 2,0 мг. Спосіб застосування та дози Внутрішньо, перед їдою. Для профілактики захитування першу дозу слід приймати за 30-60 хвилин до початку руху.
Діти віком 6-12 років: по 1/2-1 таблетці (25-50 мг) кожні 6-8 годин, але не більше 3 таблеток (150 мг) протягом 24 годин.
Дорослі та діти віком 12 років і старше: по 1-2 таблетки (50-100 мг) кожні 4-6 годин, але не більше 8 таблеток (400 мг) протягом 24 годин. Побічні дії Частота розвитку небажаних реакцій представлена наступним чином: дуже часто (≥1/10 випадків), часто (≥1/100 і <1/10 випадків), нечасто (≥1/1000 і <1/100 випадків), рідко (≥1/10000 і <1/1000 випадків) і дуже рідко (<1/10000 випадків, включаючи окремі повідомлення).
З боку центральної нервової системи: дуже часто — запаморочення, сонливість, порушення концентрації уваги; часто — загальна слабкість, втома, неспокій, нервозність; рідко — головний біль, безсоння.
З боку органів чуття: часто -ослаблення нічного та кольорового зору, затуманення зору, порушення акомодації.
З боку травної системи: часто -сухість у роті, нудота, блювання; дуже рідко — зниження апетиту.
З боку дихальної системи: нечасто — сухість слизової оболонки носа і горла, згущення бронхіального секрету.
З боку серцево-судинної системи: рідко — зниження артеріального тиску, тахікардія.
Алергічні реакції: рідко -шкірний висип, медикаментозний дерматит; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.
З боку сечовидільної системи: рідко — утруднення сечовипускання.
Інше: рідко -гемолітична анемія.
Якщо будь-які із зазначених в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані явища, які не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря. Лікарська взаємодія Дименгідринат посилює дію атропіну, трициклічних антидепресантів, катехоламінів, барбітуратів, етанолу, седативних та снодійних засобів, нейролептиків. Дименгідринат послаблює дію кортикостероїдів, антикоагулянтів. Дименгідринат знижує реакцію на апоморфін. Дименгідринат зменшує депресивний дію ацетилхоліну на серцевий м'яз. Одночасний прийом дименгидринаті з препаратами вісмуту, скополаміном, знеболювальними і психотропними засобами, це підвищує ймовірність порушення зору. Одночасне застосування препарату з ототоксическими антибіотиками (стрептоміцин, неоміцин, віоміцін, амікацин, канаміцин) не рекомендується, оскільки дименгідринат може маскувати симптоми ототоксичності та сприяти розвитку незворотного порушення слуху.
