Форма випуску Порошок для приготування розчину для внутрішньом'язового введення Склад 1 фл. містить ампіцилін (у формі натрієвої солі) 1 г
Упаковка 1 фл. Фармакологічна дія Ампіцилін активний відносно більшості грампозитивних і грамнегативних (кишкова паличка, палички фрідлендера і Пфейффера. шигели, сальмонели, протей) мікроорганізмів. Препарат руйнується пеніциліназою і тому не діє на пеніциліназоутворюючі штами мікробів. Абсорбція після прийому всередину - швидка, висока біодоступність - 40%; ТСмах при пероральному прийомі 500 мг - 2 год, Смах - 3-4 нг/мл Зв'язок з білками плазми -20%. Рівномірно розподіляється в органах і тканинах організму, виявляється в терапевтичних концентраціях у плевральній, перитонеальній, амніотичній та синовіальній рідинах, лікворі, вмісті пухирів, сечі (високі концентрації), слизовій оболонці кишечнику, кістках, жовчному міхурі, легенях, тканинах жіночих статевих органів, жовчі, у бронхіальному секреті (у гнійному бронхіальному секреті накопичення слабке), придаткових пазухах носа, рідині середнього вуха, слині, тканинах плода. Погано проникає через ГЕБ (проникність збільшується при запаленні). Виводиться переважно нирками (70-80%), причому в сечі утворюються високі концентрації незміненого антибіотика; частково з жовчю, у матерів, що годують - з молоком. Не кумулює. Видаляється при гемодіалізі. Показання Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами, в т. ч.: — інфекції дихальних шляхів (у т.ч. бронхіт, пневмонія, абсцес легені); – інфекції ЛОР-органів (у т. ч. тонзиліт); – інфекції жовчних шляхів (у т.ч. холецистит, холангіт); – інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пієліт, пієлонефрит, цистит); – інфекції ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у т. ч. сальмонеллоносительство); – гінекологічні інфекції; – інфекції шкіри і м'яких тканин; – перитоніт; – сепсис, септичний ендокардит; – менінгіт; – ревматизм; – рожа; – скарлатина; – гонорея. Протипоказання Застосування Ампіциліну протипоказано при підвищеній чутливості до препаратів групи пеніциліну та інших беталактамних антибіотиків.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми Можливе застосування препарату при вагітності за показаннями у тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ампіцилін виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Спосіб застосування та дози Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від тяжкості перебігу, локалізації інфекції і чутливості збудника. Дітям препарат призначають у добовій дозі 50-100 мг/кг, дітям з масою тіла до 20 кг - 12.5-25 мг/кг. Добову дозу ділять на 4 прийоми. Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції та ефективності лікування. Таблетки приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Для приготування суспензії у флаконі з порошком додають 62 мл дистильованої води. Дозують готову суспензію спеціальною ложкою, має 2 мітки: нижня відповідає 2.5 мл (125 мг), верхня - 5 мл (250 мг). Суспензію слід запивати водою. При парентеральному введенні (в/м, в/в струминно або в/в крапельно) разова доза для дорослих становить 250-500 мг, добова доза - 1-3 г; при тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10 г і більше. Новонародженим дітям препарат призначають у добовій дозі 100 мг/кг, дітям інших вікових груп - 50 мг/кг При тяжкому перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні. Добову дозу ділять на 4-6 введень з інтервалом 4-6 ч. Тривалість в/м введення - 7-14 днів. Тривалість в/в застосування 5-7 днів, з наступним переходом (при необхідності) на в/м введення. Розчин для в/м введення готують, додаючи до вмісту флакона 2 мл води для ін'єкцій. Для в/в струминного введення разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняють у 5-10 мл води для ін'єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3-5 хв (1-2 г протягом 10-15 хв). При разовій дозі, що перевищує 2 г, препарат вводять в/в крапельно. Для цього разову дозу препарату (2-4 г) розчиняють у 7.5-15 мл води для ін'єкцій, потім отриманий розчин додають до 125-250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5-10% розчину глюкози і вводять зі швидкістю 60-80 кап/хв При в/в краплинному введенні дітям як розчинник використовують 5-10% розчин глюкози (30-50 мл залежно від віку). Розчини використовують відразу після приготування. Побічні дії Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, набряк Квінке, свербіж, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; в окремих випадках - анафілактичний шок. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, глосит, стоматит, псевдомембранозний коліт, кишковий дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз. Особливі вказівки З обережністю і на тлі одночасного застосування десенсибілізуючих засобів слід призначати препарат при бронхіальній астмі, сінній гарячці та інших алергічних захворюваннях. У процесі застосування Ампіциліну необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і картини периферичної крові. При печінковій недостатності препарат слід застосовувати тільки під контролем функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від КК. При застосуванні препарату в високих дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС. При застосуванні препарату для лікування сепсису можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера). При появі алергічних реакцій на тлі застосування Ампіциліну препарат слід відмінити і призначити десенсибілізуючу терапію. У ослаблених пацієнтів при тривалому застосуванні препарату може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до ампіциліну мікроорганізмами. Для профілактики розвитку кандидозу одночасно з Ампіциліном слід призначити ністатин або леворин, а також вітаміни групи В і С. Лікарська взаємодія Пробенецид при одночасному застосуванні з Ампіциліном знижує канальцеву секрецію ампіциліну, внаслідок чого підвищується його концентрація в плазмі крові зростає ризик токсичної дії. При одночасному застосуванні Ампіциліну з алопуринолом підвищується вірогідність появи шкірного висипу. При одночасному застосуванні з Ампіциліном знижується ефективність эстрогеносодержащих пероральних контрацептивів. При одночасному застосуванні з Ампіциліном збільшується ефективність антикоагулянтів та антибіотиків-аміноглікозидів. Передозування Проявляється токсичною дією на ЦНС (особливо у хворих з нирковою недостатністю). Лікування: симптоматичне.
Умови зберігання Зберігати в сухому, захищеному від світла місці; при температурі від 15° до 25°C
