ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ Інтерферон. Альтевир чинить противірусну, імуномодулюючу антипроліферативну та протипухлинну дію.
Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітини ініціює складний ланцюг змін всередині клітини, що включає в себе індукцію синтезу ряду специфічних цитокінів і ферментів, порушує синтез вірусної РНК і білків вірусу в клітині. Результатом цих змін є неспецифічна противірусна та антипроліферативна активність, пов'язана із запобіганням реплікації вірусу в клітині, гальмуванням проліферації клітин та імуномодулюючою дією інтерферону. Інтерферон альфа-2b стимулює процес презентації антигену иммунокомпетентным клітин, має здатність стимулювати фагоцитарну активність макрофагів, а також цитотоксичну активність Т-клітин та "природних кілерів", беруть участь у противірусному імунітеті.
Запобігає проліферацію клітин, особливо пухлинних. Надає гнітюче вплив на синтез деяких онкогенів, що приводить до пригнічення пухлинного росту. ФАРМАКОКІНЕТИКА Всмоктування
При п/к або в/м введенні інтерферону альфа-2b його біодоступність становить від 80% до 100%. Після введення інтерферону альфа-2b Тмах в плазмі крові становить 4-12 год, T1/2 - 2-6 год. Через 16-24 год після введення рекомбінантний інтерферон у сироватці крові не визначається.
Метаболізм
Метаболізм здійснюється в печінці.
Інтерферони альфа здатні порушувати окислювальні метаболічні процеси, знижуючи активність мікросомальних ферментів печінки системи цитохрому Р450.
Виведення
Виводиться в основному нирками шляхом клубочкової фільтрації. ДОЗУВАННЯ Застосовують п/к, в/м та в/в. Лікування повинно бути розпочато лікарем. Далі з дозволу лікаря пацієнт може вводити собі підтримуючу дозу самостійно (у випадках, коли препарат призначений п/к або в/м). Хронічний гепатит В: Альтевир вводять п/к або в/м у дозі 5-10 млн. ME 3 рази на тиждень протягом 16-24 тижнів. Лікування припиняють після 3-4 місяців застосування при відсутності позитивної динаміки (за даними дослідження ДНК вірусу гепатиту В). Хронічний гепатит С: Альтевир вводять п/к або в/м у дозі 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 24-48 тижнів. У пацієнтів з рецидивуючим перебігом захворювання та хворих, які раніше не отримували лікування інтерфероном альфа-2b, ефективність лікування збільшується при комбінованій терапії з рибавірином. Тривалість комбінованої терапії становить не менше 24 тижнів. Терапію Альтевиром слід проводити 48 тижнів хворим хронічним гепатитом С і 1-м генотипом вірусу з високим вірусним навантаженням, у яких до кінця перших 24 тижнів лікування в сироватці крові не визначається РНК вірусу гепатиту С. Папіломатоз гортані: Альтевир вводять п/ш у дозі 3 млн МО/м2 3 рази в тиждень. Лікування починають після хірургічного (або лазерного) видалення пухлинної тканини. Дозу підбирають з урахуванням переносимості препарату. Досягнення позитивної відповіді може вимагати проведення лікування протягом 6 місяців. Волосатоклітинний лейкоз: рекомендована доза Альтевира для п/к введення пацієнтам після спленектомії або без неї становить 2 млн МО/м2 3 рази в тиждень. У більшості випадків нормалізація одного і більше гематологічних показників настає через 1-2 місяці лікування, можливе збільшення термінів лікування до 6 місяців. Цього режиму дозування слід дотримуватися постійно, якщо при цьому не відбувається швидкого прогресування захворювання або виникнення симптомів важкої непереносимості препарату. Хронічний мієлолейкоз: рекомендована доза Альтевира в якості монотерапії - 4-5 млн МО/м2 на день п/к щодня. Для підтримки числа лейкоцитів може знадобитися застосування в дозі 0.5-10 млн МО/м2. Якщо лікування дозволяє домогтися контролю кількості лейкоцитів, то для підтримки гематологічної ремісії препарат слід застосовувати до максимальної переносимої дози (4-10 млн. МО/м2 щоденно). Препарат необхідно відмінити через 8-12 тижнів, якщо терапія не призвела до часткової гематологічної ремісії або клінічно значимого зниження числа лейкоцитів. Неходжкінська лімфома: Альтевир застосовують в якості ад'ювантної терапії у комбінації зі стандартними схемами хіміотерапії. Препарат вводять п/ш у дозі 5 млн МО/м2 3 рази на тиждень протягом 2-3 місяців. Дозу необхідно коригувати залежно від переносимості препарату. Меланома: Альтевир застосовують в якості ад'ювантної терапії при наявному високому ризику рецидиву у дорослих після видалення пухлини. Альтевир вводять в/в у дозі 15 млн МО/м2 5 раз на тиждень протягом 4 тижнів, потім п/ш у дозі 10 млн МО/м2 3 рази на тиждень протягом 48 тижнів. Дозу необхідно коригувати залежно від переносимості препарату. Множинна мієлома: Альтевир призначають у період досягнення стійкої ремісії у дозі 3 млн МО/м2 3 рази на тиждень п/к. Саркома Капоші на фоні СНІДУ: оптимальна доза не встановлена. Препарат можна застосовувати в дозах 10-12 млн МО/м2/добу п/к або в/м. У разі стабілізації захворювання або відповіді на лікування, терапію продовжують до тих пір, поки не відбудеться регрес пухлини або не потрібна відміна препарату. Рак нирки: оптимальна доза і схема застосування не встановлені. Рекомендується застосовувати препарат п/к в дозах від 3 до 10 млн МО/м2 3 рази в тиждень.
Приготування розчину для в/в введення Набирають об'єм розчину Альтевира, необхідний для приготування необхідної дози, додають до 100 мл стерильного 0.9% розчину натрію хлориду і вводять протягом 20 хв. ПЕРЕДОЗУВАННЯ Дані щодо передозування препарату Альтевир не надані. ЛІКАРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ Лікарська взаємодія між Альтевиром та іншими лікарськими засобами повністю не вивчено. З обережністю слід застосовувати Альтевир одночасно зі снодійними і седативними засобами, анальгетиками та препаратами, що потенційно мають миелодепрессивный ефект. При одночасному призначенні Альтевира і теофіліну слід контролювати концентрацію останнього в сироватці крові і при необхідності змінювати режим дозування. При застосуванні Альтевира в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозід) підвищується ризик розвитку токсичних ефектів. ВАГІТНІСТЬ ТА ЛАКТАЦІЯ Препарат протипоказаний при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування). ПОБІЧНІ ДІЇ Загальні реакції: дуже часто - гарячка, слабкість (є дозозалежними та оборотними реакціями, зникають протягом 72 год після перерви в лікуванні або його припинення), озноб; менш часто - нездужання. З боку ЦНС: дуже часто - головний біль; менш часто - астенія, сонливість, запаморочення, дратівливість, безсоння, депресія, суїцидальні думки та спроби; рідко - нервозність, тривожність. З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - міалгія; менш часто - артралгія. З боку травної системи: дуже часто - зниження апетиту, нудота; менш часто - блювання, діарея, сухість у роті, зміна смаку; рідко - біль у животі, диспепсія; можливо оборотне підвищення активності печінкових ферментів. З боку серцево-судинної системи: часто - зниження АТ; рідко - тахікардія. Дерматологічні реакції: менш часто - алопеція, підвищене потовиділення; рідко - шкірний висип, шкірний свербіж. З боку системи кровотворення: можливі оборотні лейкопенія, гранулоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитопенія. Інші: рідко - зниження маси тіла, аутоімунний тиреоїдит. УМОВИ І ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, у відповідності з СП 3.3.2-1248-03 при температурі від 2° до 8°С; не заморожувати. Термін придатності - 18 місяців. Транспортувати при температурі від 2° с до 8°С; не заморожувати. СВІДЧЕННЯ У складі комплексної терапії у дорослих: — при хронічному вірусному гепатиті В без ознак цирозу печінки; — при хронічному вірусному гепатиті С у відсутності симптомів печінкової недостатності (монотерапія або комбінована терапія з рибавірином); — при папіломатозі гортані; — при гострих кондиломах; — при волосатоклеточном лейкозі, хронічному мієлолейкозі, неходжкінської лімфомі, меланомі, множинній мієломі, саркомі Капоші на тлі СНІДУ, прогресуючому раку нирки. ПРОТИПОКАЗАННЯ — тяжкі серцево-судинні захворювання в анамнезі (неконтрольована хронічна серцева недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму); — тяжка ниркова і/або печінкова недостатність (у т. ч. викликана наявністю метастазів); — епілепсія, а також тяжкі порушення функцій ЦНС, особливо виражаються депресією, суїцидальними думками і спробами (у т. ч. в анамнезі); — хронічний гепатит з декомпенсованим цирозом печінки та у хворих, які отримують або нещодавно отримували лікування імунодепресантами (за винятком завершеного короткочасного курсу лікування ГКС); — аутоімунний гепатит або інше аутоімунне захворювання; — лікування імунодепресантами після трансплантації; — захворювання щитовидної залози, що не піддається контролю загальноприйнятими терапевтичними методами; — декомпенсовані захворювання легень (у т. ч. ХОЗЛ); — декомпенсований цукровий діабет; — гіперкоагуляція (у т. ч. тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії); — виражена миелодепрессия; — вагітність; — період лактації (грудного вигодовування); — підвищена чутливість до компонентів препарату. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ До лікування Альтевиром хронічного вірусного гепатиту В і С рекомендується провести біопсію печінки, щоб оцінити ступінь пошкодження печінки (ознаки активного запального процесу і/або фіброзу). Ефективність лікування хронічного гепатиту С збільшується при комбінованій терапії Альтевиром і рибавірином. Застосування Альтевира не ефективно при розвитку декомпенсованого цирозу печінки або печінкової коми. У разі виникнення побічних ефектів під час лікування Альтевиром дозу препарату слід знизити на 50% або тимчасово відмінити препарат до їх зникнення. Якщо побічні ефекти зберігаються або виникають знову після зниження дози, або спостерігається прогресування захворювання, то лікування Альтевиром слід припинити. При зниженні рівня тромбоцитів нижче 50x109/л або рівня гранулоцитів нижче 0.75x109/л рекомендується зменшення дози Альтевира в 2 рази з контролем аналізу крові через 1 тиждень. Якщо зазначені зміни зберігаються, то препарат слід відмінити. При зниженні рівня тромбоцитів нижче 25x109/л або рівня гранулоцитів нижче 0.5 х109/л рекомендується відміна препарату Альтевир з контролем аналізу крові через 1 тиждень. У пацієнтів, які одержують препарати інтерферону альфа-2b, у сироватці крові можуть визначатися антитіла, що нейтралізують його противірусну активність. Практично у всіх випадках титри антитіл невисокі, їх поява не призводить до зниження ефективності лікування або виникнення інших аутоімунних порушень. ПРИ ПОРУШЕННЯХ ФУНКЦІЇ НИРОК Препарат протипоказаний при тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності (у т. ч. викликаними наявністю метастазів). ПРИ ПОРУШЕННЯХ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ Препарат протипоказаний при тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності (у т. ч. викликаними наявністю метастазів). УМОВИ ВІДПУСТКИ З АПТЕК Препарат відпускається за рецептом.
