Таблетки
1 таб. ацикловір 400 мг
Клініко-фармакологічна група: Противірусний препарат
Фармако-терапевтична група: Противірусний засіб
Наведена наукова інформація є узагальнюючою і не може бути використана для прийняття рішення про можливості застосування конкретного лікарського препарату.
ПоказанняДля системного застосування (всередину і в/в): інфекції, спричинені вірусами Herpes simplex типів 1 і 2 та Varicella zoster; профілактика інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex та Varicella zoster (у т. ч. у хворих зі зниженим імунітетом); у складі комплексної терапії при вираженому імунодефіциті (у т. ч. при клінічній картині ВІЛ-інфекції) і у пацієнтів, що перенесли трансплантацію кісткового мозку; профілактика цитомегаловірусної інфекції після трансплантації кісткового мозку. Для місцевого застосування в офтальмології: кератити та інші ураження очей, викликані вірусом Herpes simplex. Для зовнішнього застосування: інфекції шкіри, спричинені вірусами Herpes simplex та Varicella zoster.
Режим дозування Внутрішньо дорослим і дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази/добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування - 5-10 днів. При нирковій недостатності рекомендується корекція режиму дозування.
В/в краплинно дорослим і дітям старше 12 років - по 5-10 мг/кг, інтервал між введеннями - 8 ч. Дітям у віці від 3 міс до 12 років - по 250-500 мг/м2 поверхні тіла, інтервал між введеннями - 8 ч. Для новонароджених доза становить 10 мг/кг, інтервал між введеннями - 8 ч.
При нирковій недостатності необхідна корекція режиму дозування.
Місцево і зовнішньо застосовують 5 раз/сут. Доза та тривалість лікування залежать від показань і використовуваної лікарської форми.
Максимальні дози для дорослих при в/в введенні - 30 мг/кг/добу.
Зовнішньо. Препарат наносять 5 разів/добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені і сусідні з ними ділянки шкіри. Крем наносять або ватним тампоном, або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до того часу, поки на бульбашках не утворюється кірка, або поки вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить у середньому 5 днів і не повинна перевищувати 10 днів.
Дорослим і дітям очна мазь у вигляді смужки завдовжки 1 см закладають у нижній кон'юнктивальний мішок 5 разів на день (кожні 4 год) до загоєння.
Лікування продовжують ще протягом 3 днів після загоєння.
Побічна дія При прийомі всередину: нудота, блювання, діарея, біль у животі, шкірний висип, головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, зниження концентрації уваги, галюцинації, сонливість або безсоння, лихоманка; рідко - випадання волосся, минуще підвищення концентрації в крові білірубіну, сечовини, креатиніну, активності печінкових ферментів, лімфоцитопенія, еритропенія, лейкопенія.
При в/в введенні: гостра ниркова недостатність, кристалурія, енцефалопатія (сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, тремор, судоми, психоз, сонливість, кома), флебіт або запалення в місці введення, нудота, блювання.
При місцевому застосуванні: відчуття печіння у місці аплікації, поверхневий точковий кератит, блефарит, кон'юнктивіт.
При зовнішньому застосуванні: у місці аплікації можливі відчуття печіння, шкірний висип, свербіж, лущення, еритема, сухість шкіри; при попаданні на слизові оболонки - запалення.
Протипоказання до застосування Підвищена чутливість до ацикловіру та валацикловіру; при в/в введенні - лактація (грудне вигодовування).
Застосування при вагітності і годуванні грудьми Застосування ацикловіру при вагітності можливо у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
В/в застосування ацикловіру в період лактації протипоказано (виділяється з грудним молоком).
В експериментальних дослідженнях на тваринах показано, що ацикловір проникає через плацентарний бар'єр.
Застосування при порушеннях функції нирок
Не рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок.
При нирковій недостатності необхідна корекція режиму дозування.
Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому в/в введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у хворих з порушеннями функції нирок і при недостатній водному навантаженні.
При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну в плазмі крові).
Застосування у дітей
Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази/добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування - 5-10 днів.
Застосування у літніх пацієнтів
Лікування хворих літнього віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, оскільки у цієї категорії пацієнтів збільшується період напіввиведення ацикловіру.
Особливі вказівки Не рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок.
Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому в/в введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у хворих з порушеннями функції нирок і при недостатній водному навантаженні.
При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну в плазмі крові).
Лікування хворих літнього віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, оскільки у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2 ацикловіру.
При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів або використовувати презервативи, т. к. застосування ацикловіру не попереджує передачу вірусу партнерам.
Ацикловір у вигляді лікарських форм для зовнішнього застосування не слід наносити на слизові оболонки порожнини рота, очей, піхви.
Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні пробенецид знижує канальцеву секрецію ацикловіру і тим самим збільшує концентрацію в плазмі крові і T1/2ацикловира.
При одночасному застосуванні з мікофенолату мофетилом збільшується AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.
При одночасному застосуванні ацикловіру з нефротоксичними препаратами зростає ризик розвитку нефротоксичної дії (особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок).
При змішуванні розчинів необхідно враховувати лужну реакцію ацикловіру для в/в введення (рН 11).
